Десятикласник Доброводівської школи Тарас Барановський нещодавно став володарем диплома третього ступеня, який він виборов на ІІ Всеукраїнській олімпіаді з екології, що відбулася у Дніпродзержинську.

Призове місце довелось відвойовувати впродовж кількох днів. Спершу юнак пройшов теоретичні тестування трьох ступенів складності, а відтак два дні пояснював нюанси своєї наукової роботи шести групам журі під час так званого стендового захисту. Темою його праці стали дослідження екологічного стану ландшафтів в околицях с.Доброводи, – повідомляє Народне слово.

− Проект, − відзначає хлопець, − присвячений проблемам затишного і мальовничого села Доброводи, в якому я народився і живу. Головною ціллю досліджень є донести до кожного, що вже давно прийшов час діяти. Бо екологічна проблема Доброводів не є локальною, а носить характер глобальної. Адже моя домівка є типовим українським селом із властивими йому аспектами еконегативу, яких в Україні налічується понад 28 тисяч. І своїм прикладом я хочу продемонструвати, що кожен може зробити внесок задля спільної справи.

Суть Тарасової праці викладена на спеціально виготовленому стенді, де з допомогою фото і коротких тез, згрупованих у блоки, можна зорієнтуватись у всіх етапах роботи. Тут є і мета проекту, і науково досліджений з допомогою певної формули коефіцієнт антропогенної перетвореності доброводівських ландшафтів, який становить 7,26 і свідчить про те, що даний ландшафт належить до сильно перетворених.

Юний науковець не лише констатує стан речей, а й показує шлях оптимізації структури. Він пропонує із орного клину вилучити сильно еродовані і малопродуктивні землі. Із 76% орного клину 14% заліснити, 11% перевести у луки та пасовища, для збереження унікальних ландшафтів та біорізноманіття відвести площі під природо-заповідні території і цим наблизити реальну картину до ідеальної.

Є на стенді акцент на екологічних проблемах заповідних територій − ботаніко-гідрологічного заказника «Доброводівський», геологічної пам’ятки «Міоценові відклади», ботанічного заказника Урочище «Пожарниця». Також є пропозиції щодо охорони біорізноманіття і ін.

Чому саме екологічні проблеми зацікавили Тараса?

− Та, тому, − каже юнак, − що сьогоднішнє загострення екологічних проблем вимагає нової філософії життя, кожен крок людини, кожен виробничий процес має бути узгоджений з природою, інакше все завершиться катастрофою. Біологія була моїм улюбленим предметом ще з молодших класів, можливо, свою роль зіграла спадковість, адже обоє моїх батьків − біологи. Їм я дуже вдячний за допомогу у підготовці до олімпіади.

Батько Тараса − Петро Теодорович Барановський не лише брав активну участь у підготовці, а й був керівником Тернопільської обласної команди учасників олімпіади, якою він опікувався у Дніпродзержинському під час змагань. Мати ж юного еколога − Тетяна Іванівна − вчитель біології і хімії у Доброводівському ліцеї, водночас керівник секції біології в Малій Академії наук, де й займається Тарас.

− Також, − додає хлопець, − перед олімпіадою нам надавав дуже слушні консультації викладач кафедри географії Тернопільського педуніверситету Любомир Петрович Царик. Наука − не єдине захоплення десятикласника. Впродовж багатьох років він не зраджує біатлону, грав за збірну області, також він вправний футболіст. Лише отримана під час змагань травма цьогоріч дала змогу Тарасу більше приділити увагу навчальним предметам. У результаті він взяв участь у трьох обласних олімпіадах: переміг в обласній олімпіаді з екології, здобув третє місце з біології і четверте − з французької мови.

− У майбутньому, − зізнається вундеркінд, − я б хотів поєднати спорт з наукою, і вірю, що це можливо.

Наступного року хлопець мріє знову потрапити на Всеукраїнську олімпіаду з екології, отримати призове місце і поїхати на міжнародну олімпіаду, яка традиційно проходить у Стамбулі.

Цьогорічна олімпіада, − зауважує Тарас, − стала для мене своєрідною підготовкою до наступної. А ще у Дніпродзержинську я знайшов багато нових друзів та відвідав чимало історичних пам’ятних місць. Вдячний, що фінансову підтримку мені надав директор сільськогосподарської фірми «Євішовіце-Україна» Степан Іванович Ванкевич.