Послухався коментаторів й адміністраторів, дай їм всім , Боже, здоров’я, налаштувався на позитив. Заварив собі зеленого чаю, заколотив ложкою меду, включив телевізора. Одним словом, приготувався до серіалу. І то треба, щоб у «лінивця» батарейки сіли. Мусів пальцем тикати по програмах. А у мене перед НТН – ICTV. А там якраз – новини. А в новинах – про санаторії й соціальні путівки, щоб їх грім впалив!

.

Ні, ну тикни ще раз пальцем – і ти вже з Джетро та МакГі. Ага. Прислухався. Краще б не слухав. Зменшилось фінансування з Фонду соціального страхування на оздоровлення трудового люду у 2,5 рази. Вартість путівки за повний кошт – 2500 грн. на 12 днів. Базар – пустка. Нема у трудящих грошей на «води з ліґумінами». Ну і Бог з ним – нема та й нема. Що мені до того? У мене також – нема. Перемикай на серіал – і всі діла.

Не тут то було. Зашурхотіло щось у черепушці під залишками кучерів. Згадались трудяги з Грушевського, що у Києві та їх 35 тисяч на оздоровлення. І шляк трафив! Один халявщик-стахановець законо«давчого» фронту міг би ощасливити 14 (чотирнадцять) батраків, що на нього горбатяться. Таких «трудяг»-кнопкодавів у нас – 450. Тобто, вся ця камарилья могла б забезпечити один середніх розмірів санаторій у Трускавці на ціле літо. Та яке там літо – ЦІЛИЙ СЕЗОН! Шість тисяч триста дійсно тих, хто потребує, мали б змогу оздоровитись за ті кошти, що виділяє держава у якості матеріальної допомоги не найбільш бідним і нужденним «народним депутатам».

Добре, що про виходок у ґаранта не згадав.

А ви кажете – давай на позитив. Може, телевізор не дивитись?

Олег Мартинюк