Цього тижня мають відбутися довгоочікувані призначення на вакантні посади голів 4 районів. Мова йде про нових керівників Борщівського, Збаразького, Підгаєцького та Монастириського районів.
Відповідні документи з поданнями спрямовані до столиці давніше. Претенденти побували на співбесідах і очікують заповітного президентського розпорядження. Зокрема, є інформація, що новим головою Підгаєцької РДА має стати підприємець з Підволочиського району Андрій Прокопенко. Претендент займається аграрним бізнесом. В сферу його інтересів входить підприємство “Агро-проба” з села Гнилиці Підволочиського району. Потенціал господарства скромний. Але не це, а політична діяльністьта комсомольське минуле є вагомим дивідендом висуванця на посаду голови Підгаєцької РДА. До останнього часу Прокопенко представляв на Підволочищині партію Сергія Тигіпка “Сильна Україна”, є депутатом Підволочиської райради.. Розповідають, що саме за квотою цієї політичної сили свого часу Ярослав Сухий рекомендував на посаду голови Підволочиської РДА теперішнього тернопільського намісника Валентина Хоптяна. Очевидно, Валентин Антонович оцінив цей вчинок і “протягує” Прокопенка щаблями влади.
Яке відношення до цього має Підгаєцький район – спитаєте Ви. Мабуть, чисто декоративне. Прокопенко довгий час претендував на посаду голови сусіднього Збаразького району, але, напевно, лобістські зусилля нардепа Ореста Муца у проштовхуванні на Збаражчину Автанділа Мдінарадзе виявилися більш вагамішими за намагання Хоптяна працевлаштувати підволочиського фермера. Підгаєччина в такому разі стала хорошим запасним аеродромом.
Ще одну “свою людину” голова ОДА проштовхує на посаду голови Монастириської РДА.
Якщо поставити на шальки терезів Підгаєччину з Монастирищиною, а з другого боку Збаражчину, то у випадку анонсованих призначень команда Ореста Муца здобуває вагому перевагу. Тоді як Підгаєцький та Монастириський райони чи не перші претенденти на розформування. Руками чужих для районів людей робити це легше. Особливо в краї з бандерівськими традиціями.
Нагадаємо, що на Підгаєччині неподалік села Лозидо 60 років минулого століття діяла остання повстанська криївка.