“Сент-Етьєн” – “Олександрія” – 1:1

“Динамо” – “Копенгаген” – 1:1

Дуже малоймовірний з точки зору передматчевих розкладів рахунок гри у Франції після фінального свистка став реальністю. Приємний сюрприз, нічого  не скажеш. Коли господарі забили швидкий гол, здавалося, що гра тепер піде за їхнім сценарієм. Так воно, зрештою, і було, але дивідендів від цього вони не отримали, а навпаки – втратили те, що надбали на початку. Не пропускали в трьох останніх матчах свого чемпіонату футболісти “Сент-Етьєна”, і так їм це приїлося, що у грі з “Олександр” взяли і… забили самі собі. Хоча господарі й мали значну ігрову перевагу, але атакували доволі одноманітно. На цьому тлі нервозність наших футболістів і, як наслідок, часті втрати м’яча трохи дивували, а про ніякі серйозні контрвипади і не йшлося. Тим прикрішим за такого гострого  дефіциту зручних нагод був змарнований Ковальцем шанс на 35 хв. Другий тайм особливо не пожвавив гру, однак ближче до її завершення “Сент-Етьєн” згадав, що це для нього, напевно, найбільш підходящий матч у групі, щоб взяти  три очки. Господарі натиснули, але, на щастя, спортивна доля дала змогу голкіперу олександрійців Паньківу можливість спокутувати всі свої гріхи у першому матчі з “Вольфсбургом”. Юрій парирував декілька небезпечних ударів, ще одного разу форвард господарів з  “вбивчої” позиції спрямував м’яч головою вище воріт. Загалом кажучи, на перемогу “Сент-Етьєн” своєю грою не заслуговував, що не применшує стійкості та самовідданості підопічних В. Шарана.

В опитуванні одного спортивного сайту перед матчем “Динамо” – “Копенгаген”  8,73% респондентів прогнозували велику перемогу “Динамо”; 50,3% передбачали мінімальний виграш господарів; 21,39%  – нічию; 13,25% – мінімальну перемогу гостей і ще 6,33% бачили їхню перемогу великою. Оті 21,39% (включно з моїм сусідом, нічним сторожем Василем, який точно передбачив результат матчу) виявилися найбільш прозірливими. Посланці країни принца Гамлета не дуже довго мучилися його дилемою “Бути  чи не бути” і після чітко розіграної атаки, яку організували не без посильного сприяння голкіпера “Динамо” Бущана,  відкрили рахунок уже на 2 хв. Описувати те, що діялося на полі далі – доволі марудна справа. Тому надам слово людям, тією чи іншою мірою причетним до футболу й до конкретного матчу:

О.Михайлюк, коментатор: “Моменти створюються зі скрипом… важко… просто жах якийсь… Сидорчук дуже часто помиляється…”.

В. Заховайло, футбольний менеджер: «Сьогодні ми ще раз перевірили свій рівень. На жаль, він об’єктивно відповідає результату. Чому не вийшло? У фахівців давно є відповідь на це питання. Весь центральний трикутник динамівців прочитаний як книга. І при будь-якому поєднанні гравців в центрі кияни не в змозі здивувати суперника. У нас багато надій, що ось-ось заграють. Зніміть рожеві окуляри.  Критикувати наших гравців немає сенсу, вони грають на своєму максимумі»

Б. Вербіч, гравець “Динамо”:  “Чи задоволений я своєю грою? Ні, не задоволений. Багато помилявся на початку матчу…”.

С. Сольбакен, тренер “Копенгагена”: “Динамо” нічим нас сьогодні не здивувало. Вважаю, що ми зіграли добре і не лише заслужили цю нічию, але й могли перемогти – для цього у нас були хороші шанси”.

О. Михайличенко, тренер “Динамо”: «Безумовно, результат нас не задовольняє,  не можу сказати, що гра у нас вийшла. Не вийшло конструктивно зіграти в атаці. «Копенгаген» зумів нав’язати боротьбу, а нам не вистачило швидкості, комбінаційної гри. Багато верхових єдиноборств ми програли, хоча готувалися до цього…”.

Якщо тренер зізнається (спасибі, звичайно, за відвертість), що його команді не вистачало швидкості, комбінаційної гри (звідки їй взятися при такій величезній кількості браку в передачах?), конструктиву в атаці й чіпкості у єдиноборствах, то неминуче виникають питання до нього самого. Зокрема, щодо тренувального процесу в команді взагалі й підготовки до конкретного матчу зокрема. Адже якби Шабанов не відгукнувся на подачу Циганкова зі стандарту і не зрівняв рахунок на 53 хв., думки тренера “Копенгагена” про перемогу могли б стати цілком реальними. Киянам, можна сказати, й так пощастило, коли м’яч після удару форварда данського клубу влучив у Кендзьору й змінив напрям польоту, в той час як Бущан уже кинувся у протилежний кут воріт. На щастя, обійшлося…

Пригадується, восени 1996 р., коли “Динамо” під керівництвом Й.Сабо теж грало як мокре горить, звідкілясь з арабської пустелі з’явився справжній футбольний спаситель, який через три роки був разом з командою за крок від завоювання трофею Ліги чемпіонів. І перед яким не змогли встояти тодішні “Барселона”, “Арсенал”, “Реал”, і від якого ледве-ледве відбилася “Баварія”…  Як вам порівняння: усі названі клуби – і нинішній “Копенгаген”?

Тим часом “Мальме” у паралельному матчі обіграв “Лугано” – 2:1 і з 4 очками вже “підпирає” “Копенгаген” і “Динамо”, в яких по 5 пунктів.  

Ігор Дуда