Дмитро Пахолків – досвідчений тату-майстер з Тернополя. Уже кілька років він працює в професійних тату-салонах України і має великий досвід роботи в Європі, пліч-о-пліч з найкращими майстрами світу.

Дмитро народився та виріс у Тернополі, закінчив художню школу. Зараз працює у власній невеличкій студії. Ми поспілкувалися з ним, аби дати можливість читачам дізнатися більше про цей відносно новий вид мистецтва. Також ми спробуємо зламати стереотипи про художнє татуювання.

– Як клієнту обрати майбутнє татуювання?

– Вибір самого сюжету – це справа клієнта. Далі ви описуєте свої ідеї або ж показуєте кілька прикладів майстру. Його завдання – створити для вас індивідуальний ескіз, який включатиме усі ваші побажання та задумки. Іноді на створення довершеної композиції йдуть тижні кропіткої співпраці майстра з замовником. Але результат завжди того вартий! Я не рекомендую відтворювати 1 в 1 знайдені на просторах Інтернету роботи, залишайтеся індивідуальними, не будьте чиєюсь копією.

– Ви використовуєте знеболювальне під час сеансу?

– Ні, адже жахлива біль під час сеансу – лише стереотип, пережиток минулого. Сучасні технології нанесення роблять сеанс комфортним, деякі неприємні відчуття можливі лише у випадку низького больового порогу або ж під час тривалого сеансу. Жінки порівнюють біль під час нанесення з епіляцією або ж легким поколюванням. На деяких ділянках тіла процес взагалі не відчувається.

– Виникає наступне питання. Які частини тіла найбільш чутливі до болю?

– У кожного ці чутливі зони індивідуальні. Однак найбільш болісними вважаються горло, пахви, ребра, стопи, соски та інтимні зони.

– На що слід звернути увагу мало обізнаній в мистецтві тату людині, коли вона вперше йде на сеанс?

– Найголовніше – дотримання санітарних норм. Усі приладдя, техніка та робоче місце майстра повинні мати одноразовий бар’єрний захист. Майстер не може торкатися брудною рукавичкою не ізольованих одноразовою плівкою предметів. Деякі тернопільські майстри про це забувають, наражаючи і себе, і клієнта на небезпеку.
Також варто звернути увагу на картриджі, якими працює майстер. Вони повинні бути запаковані в індивідуальний бокс з індикаторами стерильності. Не соромтеся “постояти над душею”. Ваша безпека – найголовніше.

– Як доглядати за татуюванням після сеансу?

– Післяпроцедурний догляд – запорука хорошого результату, адже від майстра залежить лише 50% успіху. Інші 50% – завдання клієнта. Я підбираю післяпроцедурний догляд індивідуально для кожного клієнта в залежності від типу шкіри, особливостей організму, зони нанесення та розміру татуювання. Для когось це спеціальна невидима плівка, для інших – регулярне промивання з антибактеріальним милом.

– Як впливає розміщення малюнка на кінцевий результат?

– Я не рекомендую розміщувати тату на болючих зонах, кистях, шиї, а також на згинах. Кожен ескіз потребує анатомічного розміщення: так ваш природній рельєф тіла додасть динаміки та об’єму малюнку.

– А що робити людям, які уже зробили невдале татуювання?

– Існує три варіанти: лазерне видалення, корекція невдалого тату або перекриття новою роботою. У кожному випадку потрібен індивідуальний підхід. Не завжди є змога перекрити чи поправити: іноді у клієнта залишається лише один вихід – довготривале та болюче лазерне видалення. Однак мені завжди цікаво братися за так звані cover-ups: приємно усвідомлювати той факт, що ти допоміг людині позбутися “партака” та гори комплексів.

– Чи стикаєтеся ви та ваші клієнти з дискримінацією щодо тату?

– Так, однак з кожним роком цей суспільний тиск зменшується. Проте я завжди наполегливо рекомендую своїм клієнтам не робити татуювання на пальцях, кистях, шиї та обличчі, адже попри стереотипи про вільну Європу та США, навіть там люди з тату на таких видимих ділянках тіла стикаються з дискримінацію та нерозумінням під час пошуку роботи. А що уже говорити про Україну? Руки до зап’ястя, ноги, тулуб – розміщуйте свої тату на цих зонах, аби за потреби мати змогу приховати свій бунтівний характер.

– Чи повинен тату-майстер уміти малювати?

– Обов’язково! Без знання академічного рисунку і колористики майстер приречений бути звичайнісіньким “кольщиком”. Кожну вільну хвилину я намагаюся приділити малюванню.

– Скільки років було вашому найстаршому клієнту?

– 62! І це було перше тату на тілі цієї драйвової жінки.

– …а наймолодшому?

– Не працюю з неповнолітніми, це моя принципова позиція.

– Які популярні ідеї для тату вже втратили свою актуальність?

– Зображення лісу навколо руки, знак безкінечності та силуети пташок. Хоча досі дехто благає втілити такі ескізи в життя.

– Часто доводиться відмовляти людей від тату?

– Частіше, ніж ви можете подумати. Приблизно кожного 5-6 клієнта доводиться відмовляти від поганого ескізу, зони нанесення або ж через наявність протипоказань.  Також я категорично проти нанесення імен та портретів других половинок на шкіру: людські шляхи розходяться, а татуювання, на відміну від коханих, залишаються з вами назавжди.

– Чи існують у татуювань значення?

– Це величезний міф, з яким доводиться боротися ледь не щодня. Художнє татуювання – це мистецтво, а не показник твого місця чи ролі в певній ієрархії. Потрібно відділяти поняття “наколки” від “тату”.
Троянда символізує троянду, змія – змію. Або ж те значення, що ви самостійно вкладаєте у свій малюнок на тілі.

– Як татуювання змінює життя?

– Це завжди катарсис, психологічне звільнення. Я знаю та щодня бачу, як татуювання роблять їхніх власників щасливішими та більш впевненими в собі…