Точка зору одного з авторів скандального Податкового Кодексу.

Спроба уряду проштовхнути в бізнес-середовище нові правила податкової гри раптом наштовхнулася на різкий суспільний супротив. Акції протесту підприємців на майдані Незалежності, схоже, змусили владу прислухатися до голосу народу і піти на певні поступки. Що це: вияв слабкості чи позитивні сигнали про готовність до конструктивного діалогу між бізнесом та владою? Хочеться вірити, що все-таки друге, бо ж попереду в України та її мешканців цілий набір реформ — завершення податкової, пенсійна, митна тощо. Тож, де лежить межа компромісу, в цих непростих питаннях? Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів віце-прем’єр-міністр з питань економіки Сергій ТІГІПКО.

— Ви брали участь у переговорах з пікетувальниками?

— Цим займалася Адміністрація Президента, яка залучала потрібних для діалогу фахівців з різних органів влади. Я в цій робочій групі участі не брав.

— Але ж ви віце-прем’єр з економічних питань, то було б логічно, якби бізнес вів розмову з вами?

— Зараз говорить не бізнес, а політика. На жаль, у суспільстві провести фахову, конструктивну дискусію стосовно Податкового кодексу не вдалося. Було багато емоцій, звинувачень, політики, тоді як кодекс потребує саме фахової розмови. У нас же опозиція робила свою справу — критикувала. Влада ж відстоювала інтереси державні — пенсіонерів, учителів, лікарів, які отримують пенсії та зарплати з бюджету. Чому скільки емоцій? На мій погляд, вони скоро вляжуться. Адже країні справді необхідне нове податкове законодавство, і в кодексі є багато позитивних моментів, які з часом принесуть користь економіці. І люди це відчують.

— Де знаходиться межа компромісу між бізнесом та урядом в питанні спрощеної системи оподаткування?

— Будь-який хороший економіст скаже вам, що в успішній країні повинна діяти єдина прозора система оподаткування. В Україні історично так склалося, що працюють дві системи оподаткування: загальна та спрощена. Якщо ми хочемо залишити «спрощенку», то, як не крути, потрібно зробити її прозорою та чіткою. Слід закрити всі шпарини, користуючись якими певні великі компанії ухиляються від сплати податків. І це треба чітко прописати, інакше питання прозорого використання «спрощенки» й надалі буде в підвішеному стані.

Тому, на мій погляд, варто один раз її чесно розглянути і сказати, які норми ми залишаємо, а які скасовуємо. Така визначеність потрібна, насамперед, для підприємців, аби вони могли працювати стабільно. Покращувати ж умови роботи для малого та середнього бізнесу потрібно за рахунок спрощення бухгалтерського та податкового обліку, зниження кредитних ставок тощо.

— Сергій Леонідович, дрібний бізнес не проти платити більше податків. Але він не може витримати наростаючий фіскальний тиск паралельно з наявним корупційним. Так, за словами пікетувальників на Майдані, близько 95% «спрощенців» в 2—3,5 рази більше сплачують хабарів, ніж податків до бюджету. То, можливо, варто було б паралельно з прийняттям Податкового кодексу впроваджувати антикорупційну реформу?

— Щоб почати серйозну роботу в цьому напрямку, треба бути готовими до досить жорстких кроків. Про це свідчить досвід тих країн, яким вдалося просунутися на шляху викорінення корупції, — скажімо, Грузії. Якщо і влада, i суспільство будуть готовими до таких кроків, тоді буде успіх. Поки що є розмови про боротьбу з корупцією, а не справи.

— Чи заважає вам сьогодні щось або хтось проводити економічні реформи?

— Ніхто не може мені завадити це робити. Сьогодні уряд розпочав широке реформування економіки, на яке чекали багато років. Однак будь-яка реформа зачіпає чиїсь інтереси. Зараз 40% бізнесу «в тіні». Комусь вигідно вийти з неї, а комусь і так добре, бо не треба платити податки. Тому невдоволені будуть завжди. Сьогодні ми з вами були присутніми на презентації законопроекту про спрощення процедур в будівельній галузі. Це надзвичайно важливий документ, який розпочинає революційні зміни в цій сфері. Прийняття цього закону дозволить скоротити кількість процедур у будівництві з 93 до 23, із яких інвестору потрібно буде пройти лише 9, а термін отримання всіх необхідних дозволів скоротиться з 415 до 60 днів. Як наслідок, корупція у будівництві скоротиться приблизно на 90%. А відповідно, має знизитися і вартість житла щонайменше на корупційну складову. А це немало, адже витрати будівельників на «стимулювання» корумпованих чиновників сягали подекуди 30% бюджету будівництва.

Тому не дивно, що ця реформа зустріла шалений супротив бюрократів. Адже ми руйнуємо давно налагоджений тіньовий бізнес з величезними доходами. Але стати на перепоні реформам це не повинно. На мій погляд, завадити реформуванню економіки може тільки одне — брак політичної волі. Якщо її не буде, то нічого не змінимо.

— Ця політична воля сьогодні є?

— Побачимо. Моя справа — готувати якісні рішення, в основі яких — досвід країн, які успішно провели реформи і змогли забезпечити розвиток економіки та рівня життя людей. Тому ми маємо максимально пояснювати громадянам необхідність проведення реформ і те, як вони зрештою покращать їхнє життя. Переконаний, найскладніші реформи при наявності політичної волі можна здійснити вже у першій половині 2011 року. Оцим я і буду займатися. Буду робити реформи.

— Пікетувальники з Майдану говорять про диспропорцію між сплатою податків малим та великим бізнесом, яка закладена у кодексі. Саме тому вони пропонують уряду записати до податкової «біблії» механізми повернення в країну коштів з офшорів і не тиснути на дрібний бізнес.

— Повернути гроші з офшорів одними лише розмовами неможливо. Для цього потрібно приводити до ладу економічну ситуацію в країні, що ми робимо, і створювати мінімальне податкове навантаження, як прописано в новому податковому кодексі. Я розумію, що нинішня робота податкової та митної адміністрації викликає багато питань. І бізнес це відчуває. Але поліпшити її можна тільки встановивши чіткі правила, яких будуть всі дотримуватися.

— В такому разі, можливо, краще починати не з прийняття кодексу, а з реформування податкової служби?

— Реформування повинно відбуватися паралельно, бо інакше Україна так і займатиме 145 позицію в рейтингу зручності ведення бізнесу. Безперечно, ставлення податківців та митників до бізнесу, як до одвічного порушника, потрібно змінювати.

— Чи буде держава в 2011 році підтримувати малий та середній бізнес, наприклад, через мікрокредитування?

— При нинішньому бюджеті і при дефіциті в 3,5% на 2011 рік мікрокредитування поки що неможливе.

— Досвід яких держав, на ваш погляд, слід використати для успішного реформування української економіки?

— Днями я повернувся з міжнародної конференції, організованої Світовим Банком. У ній брали участь представники 25 країн зі Східної Європи, Кавказу, Середньої Азії. Досвід кожної з цих країн може бути цікавий для нас. Однак Україна не може взяти модель економічного розвитку тільки якоїсь однієї країни. Безумовно, нам цікаво вивчити підходи економічного реформування Естонії, Грузії, Словаччини, Болгарії. Але український шлях реформ буде продиктований виключно інтересами наших громадян і з урахуванням найкращого світового досвіду. Наприклад, у Грузії дуже спрощена загальна система оподаткування: кількість податків зведена до 6, ставки митних зборів зменшені, існує солідарна відповідальність бізнесу, що вирішує проблему з «дутим» ПДВ. Україна також іде подібним шляхом: скорочує кількість податків та зменшує їхні ставки. Так, ми пропонуємо зменшити податок на дивіденди, щоб гроші не виводилися в офшори, а залишалися в Україні..

— Чи буде скорочуватися ще кількість податків після ухвалення кодексу, як наприклад у Грузії, до шести?

— На мій погляд, кількість податків потрібно й далі скорочувати. Звичайно, без ПДВ, податку на прибуток, акцизних зборів — не обійдемося. Але окрім цих податків є ще над чим замислитися.

— Але це не перспектива 2011 року?

— Життя покаже.

— Україна може знизити митні ставки до 0 і 6%, як це зробила Грузія?

— Щоб зменшити митні ставки, потрібно паралельно шукати способи максимально ефективної боротьби з контрабандою. Хоча, я не виключаю, що зменшення митних ставок таки буде прописано в проекті Митного кодексу.

— Коли суспільство побачить проект Митного кодексу? І чи не вважаєте, що для його розробки потрібно залучати більше громадськості?

— Ми не можемо залучати до розробки економічних законопроектів все суспільство, адже це — робота експертів. Підприємництво і бізнес постійно залучаються до відповідних робочих груп. Усі профільні асоціації працювали над Податковим кодексом. Усі профільні асоціації сьогодні вже працюють над оновленням митного законодавства. Ця робота відбувається під моїм контролем. Крім того, над Митним кодексом працюють фахівці з ЄБА, Американської торговельної палати, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Ради роботодавців та інших організацій. Наше завдання — створити таке законодавство, щоб митна політика була спрямована на підтримку бізнесу та економіки в цілому. Зараз ми починаємо відпрацьовувати документ з митницею. Після цього вирішимо всі спірні питання по цьому кодексу на нарадах з прем’єром, де буде і бізнес, та надамо проект Митного кодексу на розгляд громадськості. До кінця 2010 року проект Митного кодексу буде готовий. Щоправда, поки що не відомо, чи встигнемо внести його у парламент до кінця цього року.

— Багато експертів вважають, що, пішовши працювати в уряд Миколи Азарова, ви втратили свою чітку політичну позицію, якою, власне, так приваблювали виборця, і саме тому «розчинилися» на фоні команди Партії регіонів. Ви не жалкуєте про свій вибір?

— І коли приймав це рішення, і сьогодні я впевнений: вибір зробив правильний. Іти в опозицію, щоб лише критикувати, чи спробувати щось змінити? Для мене відповідь очевидна. На жаль, протягом 19 років була надзвичайно сильна опозиція, яка тільки критикувала, і надзвичайно слабка влада, яка так нічого й не зробила для України. Зрештою, від цього програли найбідніші. Сьогодні в Україні 67% пенсіонерів отримують пенсію менше 1000 гривень. Оце і є плата за суцільну критику і бездіяння. Тому я хочу робити потрібну справу. І буду доводити це конкретними діями. Я готовий до того, що не всі мої вчинки будуть зрозумілими для людей.

— Якщо я правильно зрозуміла, ви тимчасово «розсіялись», щоб потім зібратися воєдино і знову відвоювати симпатії виборців?

— Сподіваюся, що рано чи пізно українці сприймуть і зрозуміють мої дії, побачивши користь від них. Сьогодні, скажімо, прийнято два дуже важливих закони по технічному регулюванню, які ще на крок наближають Україну до Європи. Думаю, що в 2011 році Україна підпише договір про зону вільної торгівлі з ЄС. Запевняю, я зроблю все, щоб ставлення інвесторів та всіх держав до України змінилося на краще. Вони, зрештою, побачать, що наша країна може змінюватися та реформуватися. Якщо повірять — більше грошей прийде в українську економіку і краще житимуть люди.

— Тобто, залишати уряд ви не плануєте?

— У відставку не збираюся в жодному разі. Я буду воювати за реформи.

газета “День”, зі скороченнями