Україна, загалом, не бідна на розумних та освічених людей. Чому їхні здібності нині не сповна реалізуються – то окрема тема. В той же час не бракує й нахабних невігласів, котрі не соромляться виставляти на загал свій “непересічний” інтелект.
Завдяки, в тому числі, і їхнім зусиллям у нас успішно зростає покоління дебілів, яке з тупим виразом очей жує жуйку і виявляє лише агресивно-споживацькі інстинкти. Серед таких “ерудитів”, на жаль, зустрічаються й колеги-журналісти, котрі, буває, самі не знають, про що розповідають читачам… Їм усім – це невеличке послання:
Вельмишановні і поважні ерудити!
Як вас послухати – то хочеться аж вити,
Усе Ви знаєте: де Гад-шиманський сад,
І де Бермудський…як його…квадрат,
І де фатальна Геркулесова п’ята,
І де у Торрічеллі темнота,
І де ті Піфагорові штани,
І як вдягаються на голову вони,
І як пройти крізь Ахіллесів лабіринт,
І як Ньютону на чоло впав важкий гвинт,
Як з Марафона до Афін біг Архімед,
Щоб крикнуть “Еврика!”- і впасти на цемент,
Як Македонський Кубу й Мексику відкрив,
А Сагайдачний – до Австралії доплив
Вам Діоген і Арістотель не рівня —
Такі глибокі і грунтовні в вас знання
Країна з вами нізащо не пропаде,
Якщо…з Ахілла лабіринту шлях знайде.
Ігор Дуда