Україна, загалом, не бідна на розумних та освічених людей. Чому їхні здібності нині не сповна  реалізуються – то окрема тема. В той же час не бракує й нахабних невігласів, котрі не соромляться виставляти на загал свій “непересічний” інтелект.

Завдяки, в тому числі, і їхнім зусиллям у нас успішно зростає покоління дебілів, яке з тупим виразом очей жує жуйку і виявляє лише агресивно-споживацькі інстинкти. Серед таких “ерудитів”, на жаль, зустрічаються й колеги-журналісти, котрі, буває, самі не знають, про що розповідають читачам… Їм усім – це невеличке послання:

Вельмишановні і поважні ерудити!

Як вас послухати – то хочеться аж вити,

Усе Ви знаєте: де Гад-шиманський сад,

І де Бермудський…як його…квадрат,

І де фатальна  Геркулесова п’ята,

І де у Торрічеллі темнота,

І де ті Піфагорові штани,

І як вдягаються на голову вони,

І як пройти крізь Ахіллесів лабіринт,

І як Ньютону на чоло  впав важкий гвинт,

Як з Марафона до Афін біг Архімед,
Щоб крикнуть “Еврика!”- і впасти на цемент,

Як  Македонський Кубу й Мексику відкрив,

А Сагайдачний – до Австралії доплив

Вам Діоген і Арістотель  не рівня —

Такі глибокі і грунтовні в вас знання

Країна з вами нізащо  не пропаде,

Якщо…з Ахілла лабіринту шлях знайде.

Ігор Дуда