.

Лише за останні три роки 130 кращих студентів Заліщицького агроколеджу імені Євгена Храпливого, що входить до складу Національного університету біоресурсів та природокористування України, стажувались у Німеччині, Швейцарії і Чехії. Нині ж, завдяки зусиллям очільника цього навчального закладу Володимира Глови, його вихованці стажуватимуться і в Данії. Тож власне про це наша розмова з ініціативним директором, у якого, здається, ніколи немає часу на спокій.

.

– Володимире Степановичу, нещодавно ви повернулись із службового відрядження до Данії. З якою метою ви там побували?

– У нашій представницькій делегації було понад 40 осіб – переважно керівники аграрних навчальних закладів України, представники профільного міністерства та Спілки аграрної молоді. Поїздку ініціювало Міністерство аграрної політики та продовольства України і навчально–методичний центр аграрної освіти при підтримці Черкаської обласної організації Спілки аграрної молоді, яка особливо активно долучилася до цієї роботи. За короткий відрізок часу ми намагались детальніше ознайомитись і вивчити інноваційні процеси, які відбуваються в освіті та сільськогосподарському виробництві Данії.

– Що вас там найбільше вразило?

– Знайомлячись із системою освіти та використанням сучасних технологій в аграрному виробництві Данії, побачив чимало позитивного. Скажімо, там чітко визначене законодавче поле діяльності для навчальних закладів. Вони, ці заклади, налагодили співпрацю з різними фірмами, які надають освіті найновіші засоби виробництва (спецтехніка, комбайни, трактори) для використання у навчальній діяльності.

У нас же нерідко можна почути певні претензії роботодавців до рівня підготовки наших випускників. Коли ж поставити запитання про їх внесок у розвиток матеріально–технічної бази навчального закладу, то, як це не прикро, відповісти їм нічого. А над цим варто досить серйозно працювати всім зацікавленим у сучасному кадровому потенціалі, який потребує постійного оновлення.

У Данії надзвичайно високий рівень використання досягнень науково–технічного прогресу. Наприклад, в аграрному виробництві уже давно і ефективно використовують екологічно чисту сонячну й вітрову енергію; а тепло- і електроенергію продукують на біогазових установках у звичайних фермерських господарствах.

Нас, учасників української делегації, вразила висока продуктивність корів – надій за лактацію від кожної з них сягає 9-10 тис. кг молока. Звичайно, дійному стаду тут створюють комфортні умови – використовують матраци з підігрітим повітрям (для відпочинку корів), спеціальні чесала, холодові будиночки, не кажучи вже про раціон годівлі.

А ще використовують і різноманітні засоби заводського виробництва для полегшення праці робітників фермерських господарств (наприклад, роботизовані доїльні установки, підтримувачі для плодів, різні види інструментів, приладів для швидкого виконання робіт, миттєвого одержання конкретних аналізів).

Приємне враження залишилось і від, так би мовити, екологічної складової господарки. Зокрема, переважна більшість огорож – тільки у вигляді живоплоту. Враховуючи переважаючі сильні вітри, усі поля обсаджені деревами, що дає змогу пом’якшувати мікроклімат. Дороги і тротуари надзвичайно якісні, проїхавши понад 3 тис. км, ми не побачили хоча б натяку на вибоїни чи ямки, які у нас зустрічаються повсюди.

У кожному населеному пункті (від кількох будинків до невеликих поселень) розвинена необхідна інфраструктура, скрізь вимощені велосипедні доріжки. А усі учасники руху – водії авто, велосипедисти і пішоходи – педантично дотримують правил дорожнього руху.

– Які ж висновки напрошуються з побаченого?

– Аналізуючи досягнення фермерів Данії, слід віддати належне їх працелюбству, бажанню освоювати технологічні новинки, старанням оберігати оточуючу природу. Але все це не було б настільки результативним, якби держава не стала координатором і гарантом усіх процесів.

У цьому зв’язку з ностальгією пригадую 80-90-ті роки минулого століття, коли технологічно ми були близькими до цих стандартів. Завдяки підтримці держави у нас була налагоджена селекційно–племінна робота, формувалась відповідна інфраструктура у селах, але, на жаль, низка популістських реформ відкинула нас на десятки років назад. Подивіться на наші села, пригадайте колишні молочнотоварні ферми, овочеві, рільничі, тракторні бригади. Що залишилось від них сьогодні?!

– Пане директоре, що із набутого плануєте зреалізувати в своєму навчальному закладі?

– Уже сьогодні в коледжі створюємо умови для конкретизації підготовки майбутніх фахівців. Це передусім використання новітніх технологій – комп’ютеризована програма обліку „1С – бухгалтерія”; робота в режимі онлайн з науковцями Національного університету біоресурсів і природокористування України; активна співпраця з низкою провідних науково-дослідних установ у плані апробації результатів їх діяльності.

Велику увагу приділятимемо технологічному випробуванню нових сортів, гібридів зернових, плодових, ягідних та овочевих культур на основі крапельного зрошування, стимуляторів росту, структурованої води тощо.

Уже сьогодні заліщицькі студенти освоюють потрібні на ринку праці такі робітничі професії, як лаборант хімічного аналізу, лаборант–еколог, оператор комп’ютерного набору, обрізувач плодових дерев, квітникар-озеленювач, інші.

– Для нинішніх абітурієнтів, очевидно, буде цікавим той факт, що виробничу практику ваші вихованці проходять за кордоном…

– Справді, поряд з цікавим теоретичним навчанням в аудиторіях дирекція Заліщицького агроколеджу дбає про ефективну практику наших студентів у передових вітчизняних та зарубіжних господарствах. І це не випадковість, а приємна закономірність. Тільки за останні три роки 130 кращих студентів стажувались у Німеччині, Швейцарії і Чехії. А в результаті успішних переговорів з аграріями Данії відтепер наші вихованці матимуть змогу упродовж року стажуватися і у їх фермерських господарствах.

Розмовляв Богдан Новосядлий, “Свобода”