Тернопіль і Чернівці увійшли в п’ятірку рейтингу розвитку міст України, укладеного виданням “Коментарі”.

Десяте місце посів Івано-Франківськ. Львову дісталося 12 місце. 17 і 20 місця відповідно посіли Рівне та Ужгород, 21 – Луцьк. Всього у рейтингу – 45 міст України. Перший у рейтингу Київ.

Тернопіль отримав четверте місце в сумарному рейтингу і виявився першим із західноукраїнських обласних центрів, насамперед, завдяки порівняно хорошій демографічній та екологічної ситуації. Крім того, він на другому місці за рівнем міських витрат на фізкультуру і спорт і на третьому – по фінансуванню освіти, входить у трійку міст з найнижчим рівнем злочинності і займає шосте місце серед міст з найвищими темпами житлового будівництва і найнижчим рівнем заборгованості по зарплаті. Якби міська влада більше уваги звертали на стан доріг, зараз в основному дуже поганий, місце Тернополя в рейтингу могло б бути ще вищим, – повідомляють Коментарі. Таке високе місце, яке віддали експерти Тернополя, очевидно, буде хорошим бальзамо на розятрені опонентами післявиборчі рани екс-міського голови Тернополя Романа Заставного.

Чернівці своїм п’ятим місцем зобов’язані найвищим серед всіх 45 міст, включених до рейтингу, міграційним приростом і відсотком зайнятих у малому бізнесі, третім місцем серед міст з найнижчою заборгованістю із зарплати, четвертим – серед міст з найнижчою заборгованістю населення з оплати ЖКП та п’ятим місцем – за обсягами (співвідношення з кількістю населення) будівництва, реконструкції та капітального ремонту доріг у минулому році.

Рейтинг охоплює не тільки обласні центри, а й усі міста, кількість населення в яких перевищує найменший обласний центр – Ужгород, що нараховує 116,4 тис. мешканців. Порівняння проводили за 25 критеріями: п’ять груп по п’ять критеріїв у кожній. Ці групи можна умовно назвати «демографічна ситуація і безпека життя», «зайнятість і доходи населення», «витрати населення», «витрати міських бюджетів на населення», «розвиток міської інфраструктури».

Для порівняння взято дані за 2010 рік, отримані в територіальних підрозділах Держкомстату або безпосередньо в меріях. При цьому абсолютні показники (наприклад, в гривнях) зіставлено з числом мешканців. По кожному з критеріїв містах нараховувалися бали – від 45 за найкращий показник до 1 за найгірший; потім ці бали були підсумовані, що і дозволило отримати загальний рейтинг: чим більше балів, тим вище місце.

Львів отримав найкращі показники щодо стану атмосфери та подолання безробіття, а також роздрібного товарообігу підприємств, будівництва та капремонту доріг. Однак низькі оцінки місто отримало зокрема за кількість грошей, виділених на фізкультуру і спорт, на охорону здоров’я, рівень міграції.