Відомий львівський нардеп написав відкритого листа лідеру ВО “Свобода” щодо відмови депутатів Львівської міськради від “Свободи” голосувати за надання пільг зі сплати земельного податку Українському Католицькому Університету.

Олеже!
Маю сумний обов’язок звернутися до Тебе як українець до українця, як свій до свого – сподіваюся, що історія наших стосунків, базованих на взаємній повазі, дає мені право на це.
Спільне голосування фракції ВО “Свободи” у Львівській міській раді разом з Партією Регіонів проти Українського католицького університету мене обурило і стривожило. Вважаючи це прикрим непорозумінням, породженим надмірними амбіціями молодих обранців, я був переконаний, що Ти і Твої справжні патріоти-однопартійці негайно виправлять ситуацію як кричущо несправедливу і сутнісно антиукраїнську (уявляю собі як тішилися табачники з нашої дурості).
Цього не сталося. Всупереч обіцянкам депутатів від ВО “Свободи” і Партії Регіонів за три тижні вивчити питання і винести позитивне рішення щодо нього (мовляв, була порушена процедура), Твої однопартійці вирішили знову відкласти рішення і влаштувати громадські слухання. Якщо це сталося через Твою зайнятість і неналежну увагу до цього важливого питання – рекомендую швидко виправити помилку, провести широке внутрішньопартійне обговорення щодо позиції міських депутатів і, головне, вибачитися перед львів’янами. Перед лицем спільного ворога ми не маємо права тратити час і зусилля на дрібну помсту і взаємопожирання, ми мусимо творити єдиний український народний фронт, щоб звільнити нашу землю від орди, – і тільки тоді настане час для партійної конкуренції на благо України.
Якщо ж тут йдеться принципову позицію несприйняття Українського католицького університету і фронди проти нашої Церкви, то мушу нагадати наступні очевидності:
1. Українська Греко-католицька Церква завжди була форпостом українськості та нашого духу;
2. Освіта є головним пріоритетом української справи, нашою перепусткою в майбутнє;
3. Український католицький університет є гордістю нашого рідного міста і окрасою всієї України; допомагати сподвижникам, що творять цей феномен, мусить бути найвищою честю для кожного з нас.
Пишу про це з болем, та сподіваюся, що Ти знайдеш мужність виправити помилки.
Перед нами тяжка боротьба, Україні потрібна наша єдність і мудрість.

З повагою,
Тарас Стецьків

Слава Україні!

Зі ще одним текстом Західної Аналітичної групи на цю тему ви можете познайомитися тут.