– Вода є цілодобово, а перебоїв майже не буває — це велика заслуга водоканалу, бо грошей нема, а вони щось роблять. Але величезна проблема – якість води. Те, що хлором пахне, то я вже нічого не кажу, але коли тече жовто-бура рідина, то я не те, що пити чи купатись, я навіть попрати не можу. Таке не так часто трапляється, але буває, – звернулась у редакцію тернополянка Олександра Синецька. Жінка просила поцікавитись у “Тернопільводоканалі”, чому іноді якість води низька.

Журналіст “20 хвилин” напросився в лаборанти хіміко-бактеріологічної лабораторії питної води, аби самому поглянути, як та на що перевіряють воду, і навіть сам спробував декілька аналізів провести.

– Вода, яку п’ють тернополяни, — дуже хороша, одна з найкращих в Україні. І це офіційний факт, — каже завідуюча лабораторією Лідія Шимків. – У бактеріологічному відношенні – особливо. За 2011 рік не було жодного випадку виявлення кишкової палички. Щодо хімічного аспекту, то у воді відсутні солі важких металів, наявні хороші органолептичні властивості. Відсутній вплив радіонуклідів.

Лабораторія хіміко-бактеріологічного контролю питної води розташована в приміщенні адмінкорпусу “Тернопільводоканалу”. Проте вхід туди мають лише декілька чоловік, і то в білих халатах. Тож халат одягнув і журналіст, а ще довелось інструктаж з техніки безпеки прослухати. Усередині лабораторії, яку формують декілька кімнат, відчутний запах хімічних препаратів. На столах всілякі колби, мензурки та інші місткості для рідин, поряд — реактиви. Також розставлене всіляке обладнання. Стіни кімнат облицьовані плиткою. У цілому приміщення схоже на лікарняні чи поліклінічні лабораторії, хіба що просторіші, а хімікатів та обладнання більше.

– Лабораторія перевіряє воду централізованого постачання і складається з трьох відділів: хімічного, бактеріологічного і радіологічного, – розповідає пані Шимків. – Кожного дня ми відбираємо воду з водозаборів та перевіряємо її. Окрім того, періодично перевіряємо воду з свердловин та з розподільчих мереж, зокрема з тупікових ліній та квартир тернополян. У місяць беремо більше проб води, у лабораторії працює дев’ять чоловік. Якість питної води паралельно визначає й лабораторія СЕС.

Хлорують не надто сильно

Воду, яку перевіряють щодня, пояснили в лабораторії, відбирають на виході з насосів. Перед тим кран, з якого братимуть проби, обпалюють та 15 хвилин спускають воду в різні пляшки (стерильні — на бактеріологічні аналізи і чисті на хіманаліз — прим. ред.).

– У лабораторії ведемо контроль якості води, – говорить жінка. – Визначаємо всі необхідні нам показники. Починаємо з простих досліджень запаху, кольору і смаку. Потім кваліфіковані лаборанти з допомогою реактивів визначають хімічний склад та відповідність води.

Бактеріологічне дослідження води, як з’ясувалось, ще складніший процес. Лаборанти спочатку намагаються посприяти розмноженню мікроорганізмів з допомогою прийнятного середовища та тепла, а вже потім досліджують. Як запевнили, колонії шкідливих мікроорганізмів не множаться, тобто у воді їх нема.

Щоправда, якість води погіршується всілякими факторами, визнають у водоканалі.

– Погіршуватись якість питної води може за рахунок проривів та старих труб, – каже Лідія Шимків. – Іноді люди телефонують, що вода жовтувата трішки. Таке рідко буває, потім чиста тече. Крім того, вона придатна до споживання. Це означає лише одне — у воді є оксид заліза. Місто водою забезпечують з двох водозаборів — Білецького та Верхньо-Івачівського. На першому є станція знезалізнення води, а на іншому поки нема. Але шкоди від того, що у воді є залізо, немає. Часто в природі вода може бути чистою, як сльоза, а насправді містити стільки хімічних речовин і біологічних організмів, що й подумати страшно.

Щодо хлорування води, то його, стверджують у лабораторії, здійснюють по мінімуму.

– Хлоруємо не надто сильно — 0,3-0,5 міліграма на кубічний дециметр води, але цієї дози достатньо, щоб вода була безпечною в епідеміологічному відношенні, – пояснює завідуюча лабораторією.

Провести один з “хімічних” аналізів дозволили й журналісту “20 хвилин”. З допомогою буферно-аміачної суміші кореспондент намагався з’ясувати, скільки солей кальцію та магнію. Всі маніпуляції довелось здійснювати з вузькими колбочками, скляними піпетками та реактивами. Проста з першого погляду операція: взяти точну кількість води та змішати з рідиною-індикатором хром темно-синій, а потім відфільтрувати із застосуванням трилону Б — вдалась лише з третьої спроби і то з допомогою лаборанта. Спільно вдалось з’ясувати, що вода, яка тече з квартир тернополян, – “м’яка”.

Якщо з вашого крана тече неякісна вода, радимо скаржитись диспетчерам “Тернопільводоканалу” за номером 25-26-10. Бо ж на “виході” з водозабору вода відповідала всім нормам, а по дорозі до вас через якусь поломку чи погані мережі зіпсувалась.