Світ

“Смерті не уникнути”

Мабуть, не надто сподіваючись на випробуваний російський засіб для сміливості – “водяру”, або ж її суміш з пивом (так званий “Ерш) – одіозний російський пропагандист Владімір Соловйов почав застосовувати у своїй словесній ахінеї постулати, сплагійовані чи то з радикального ісламу, чи з якогось язичницького вірування. Він закликав мобілізованих росіян, яким нині “улыбается” відправка в якості гарматного м’яса в Україну, не боятися вмирати, оскільки “смерті все одно не уникнути”. “Життя сильно переоцінене – філософствував він у своїй студії, – тож навіщо боятися того, що неминуче? Тим більше, що ми ж у рай потрапимо. Смерть – це закінчення одного земного шляху і початок іншого”. За словами пропагандиста, “жити варто лише для того, заради чого ти можеш померти”. Інші учасники телешоу дружно підтримали Соловйова, мовляв, раніше росіяни жили одним днем, а тепер у них є “нематеріальна мрія, висока мета”. Цікаво, чи проникнуться російські “кандидати в убієнні” цією “високою метою”, озвученою в далекій від лінії фронту московській студії, чи віддадуть перевагу засвоєнню алгоритму дій, що його пропонує їм українська сторона для здачі в полон?

Великі заворушення у найбільшій країні

Південну Америку важко здивувати соціальними заворушеннями, державними переворотами, воєнними путчами. Нині настала черга найбільшої з її країн – Бразилії. Важко сказати, чи долучилася до вибуху народного невдоволення невдача збірної Бразилії на Кубку світу в Катарі – може, в іншому випадку експансивні “латиноси” були б налаштовані більш благодушно? Однак через тиждень після складання присяги новообраним президентом країни Луїсом Лулою прихильники попереднього очільника Бразилії Жаїра Болсонару вдалися до масових протестних акцій, демонструючи таким чином незгоду з результатами президентських виборів. Ці акції далеко не нагадували мирну ходу з вимахуванням невеличкими транспарантами – демонстранти жбурляли в поліцейських залізні прути, каміння, розбивали їхні автівки. Не оминули вони своєю увагою Національний конгрес і Верховний суд, увірвавшись туди явно не з екскурсійною метою. Намагалися бунтівники прорватися й у резиденцію новообраного президента, але його змогли вчасно евакуювати. Нелегка, мабуть, чекає на нього каденція…

Україна

Небажаний варіант

Один з найбільш небажаних варіантів розвитку нинішньої ситуації – затягування війни з Росією на невизначено тривалий час. При цьому військовий експерт Олег Жданов висловив думку, що ЗСУ могли вигнати російських окупантів з території України навіть до кінця 2022 р., але через відсутність потрібної (тобто значно більшої, ніж є в наявності) кількості західного озброєння “перемога відкладається на наступний рік”. Він наголосив, що українській армії передусім бракує далекобійних ракет. “Єдине, що може дістати глибинні райони Росії – це ракетне озброєння. Але поки що нам не хочуть давати навіть оперативно-тактичні ракети на 300 кілометрів. Говорити про те, щоб нам дали ракети з дальністю пуску 500-1000 кілометрів, узагалі не доводиться. Тобто навіть якщо ми на словах отримаємо підтримку, фізично не зможемо завдавати ударів через відсутність таких озброєнь”, – сказав О.Жданов. На його думку, перемогу Україна може здобути вже наступної весни, але лише за умови постачання Заходом великих обсягів зброї. “Дадуть озброєння – все буде гаразд. Не дадуть – знову буде позиційна війна на виснаження, причому з обох сторін”, – зазначив експерт.

Найгірше вже пройшли?

Російська армія з жовтня по-варварськи регулярно обстрілює критичну інфраструктуру, залишаючи українців без світла, води та опалення. Ми підраховуємо збитки, паралельно слухаючи повідомлення, що ракет у росіян стає дедалі менше, і що скоро бити по нас їм буде нічим. Чергова авторитетна думка: голова правління Укренерго Володимир Кудрицький вважає, що російським загарбникам навряд чи вдасться влаштувати тотальний блекаут України з огляду на успішну роботу ППО і той факт, що ракет у противника стає менше. “Я вважаю, що найгірше з цими ракетними атаками ми вже пройшли, дуже на це сподіваюся. Динаміка цих атак і ефект від них показує, що росіяни мають все меншу здатність завдавати шкоди нашій енергосистемі. Мені здається, що їхній атакувальний потенціал буде все більше вичерпуватися. Впевнений, що росіяни, які зараз програють на звичайному фронті, на енергетичному фронті також програють”, — сказав Кудрицький. Що краще в цій ситуації: згадати прислів’я “Не такий страшний чорт, як його малюють” чи пораду не робити поспішних висновків?

Вердикт гуманного суду

Священна (без пафосу) війна проти загарбників начебто має морально очищати суспільство і робити його більш справедливим. Це – в теорії, бо на практиці виходить дещо інше. Переяславський міський районний суд звільнив з-під варти Івана Приходька, правоохоронця, обвинуваченого у вбивстві 5-річного Кирила Тлявова. Тепер він перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом. Причиною зміни запобіжного заходу стало рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який визнав неналежними умови перебування Приходька в СІЗО (?), а термін перебування в ув’язненні – надмірним (??). Також ЄСПЛ зобов’язав державу відшкодувати Приходьку понад 9 тисяч євро (???). Як зазначив прокурор, оскільки Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, то відповідно до статті 46 конвенції, рішення суду є обов’язковими для виконання і не може бути оскаржене, адже в ЄСПЛ немає апеляційної чи касаційної інстанції. Таким є вердикт цивілізованого і гуманного Європейського суду. А як щодо “Щастя всього світу не варте однієї сльози на щоці невинної дитини”? В даному ж випадку йдеться не про сльозу, а про відібране у невинної дитини життя…

Тернопілля

Добре, вічне і… валюта

Впродовж певного часу у одному з тернопільських вишів вирувало і клекотіло: відбувалися вибори нового ректора. Відгомін цього долинав і за стіни закладу, що дало підстави для висновку: у шановному вузі, який готує сіячів “розумного, доброго і вічного”, в період передвиборчої кампанії застосовувалися не надміру пристойні, зате вічні методи досягнення мети, зокрема, підкуп і тиск на тих, хто мав голосувати. А деінде чолов’яга, вочевидь, в стані похмілля (що часто супроводжується порожніми кишенями) поцупив у магазині пляшку горілки місткістю 0,1 л. вартістю 37,59 грн. Важко сказати, наскільки це поліпшило його самопочуття, оскільки надалі воно дуже навіть підупало. Суд оштрафував любителя “Хлібного дару” на 170 грн. плюс 496 грн. судового збору – в сумі вийшла ціна пляшки доволі пристойного віскі. Не виключено, що протверезівши, невдачливий злодюжка подумав, що краще таки було десь дістати оті 37,59 грн., аніж потім сплачувати 666 грн. Тим часом навіть у нашому депресивному краї далеко не всі відчувають подібну фінансову скруту. Мешканець приміського села, зупинений за кермом свого “Мерса” в “підігрітому” стані, вирішив “розрулити” ситуацію за допомогою 10 тис. грн., які наполегливо тицяв патрульним. А у одному з колишніх райцентрів сталося справжнє диво: у каналізацію якимось чином потрапила доволі значна сума в євро та фунтах. Настільки значна, що оту каналізацію просто забило. Викидати туди все, що треба і не треба, наші люди звикли віддавна, але щоб отак взяти – і спустити в унітаз іноземну валюту… Чи то людина ними просто переситилася, чи на наших теренах з’явився хтось із послідовників камбоджійських “червоних кхмерів”, які, щойно захопивши в 1975 р. владу в країні, відразу ж відмінили гроші…