Світ
“Ми на їхньому боці”
Звучить це для нас не надто обнадійливо, і хтось суперпатріотичний міг би сказати, що це – слова рупора Кремля, але екс-генерала НАТО і нинішнього президента Чехії Петра Павела в цьому, як і в прихованих симпатіях до Росії, звинуватити не можна. Попри це, він вважає, що поточна ситуація на фронті не свідчить про те, що Україна може отримати військову перевагу, а час грає на користь Росії, яка має сильнішу мобілізаційну базу для живої сили. “Ми бачимо масові поставки з Північної Кореї, ми бачимо спроби обійти санкції”, – заявив він. Чеський президент також висловив думку, що Росія намагається затягнути конфлікт в очікуванні результатів президентських виборів у США наступного року. Водночас Павел переконаний, що Захід повинен продовжувати підтримувати Україну. “Позитивним для України має бути те, що ми на їхньому боці і у нас немає іншого вибору, окрім як продовжувати надавати їй підтримку”, – зазначив він.
Його б вустами…
Він – терорист і військовий злочинець, за яким дуже сумує лава підсудних трибуналу в Гаазі. Та й на схожому місці в Києві його теж раді б бачити. Однак нині він, тобто Ігор Гіркін-Стрєлков, згідно із не раз підтвердженою традицією тоталітарних режимів, опинився в російському слідчому ізоляторі. Парадоксальним чином його оцінки іноді є чимось на кшталт легенького бальзаму на наші душі. Деякі з них містяться у рукописному листі, оприлюдненому його дружиною. Зокрема, Гіркін вважає, що до весни 2024 року російські війська будуть “менш здатними до наступальних операцій, ніж зараз”. Він також заявив, що ситуація для них “поступово погіршується” і що вони демонструють “зростаючу слабкість, незважаючи на загалом успішне відбиття українського наступу влітку та восени 2023 року”. І що росіяни не лише не змогли розпочати широкі наступальні операції на початку осіннього сезону, а й не спромоглися досягти обмежених тактичних успіхів в районах Куп’янська та Авдіївки. Його б, як мовиться, вустами…
Україна
Глухий кут?
Зі слів Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, під час контрнаступу нам вдалося просунутися вперед на 17 км. Тобто, всупереч сподіванням і передбаченням багатьох поінформованих експертів (не обов’язково диванних) значно менше, ніж планувалося. Попри це, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна ніколи не піде на переговори з Росією, поки її війська будуть в Україні. “З Росією ми ніколи не сядемо, хто б там не був президентом, за стіл переговорів, якщо вони будуть на нашій території… Я знаю, чим дихає наш народ”. Президент наголосив, що йдеться про всі території, які РФ окупувала з 2014 року, включно з Кримом. “Українці не погодяться вдруге на заморожений конфлікт, куди б ми не просунулися в контрнаступі”, − заявив Президент. Але… як же бути з наведеними на початку словами В.Залужного? Скидається на вже не раз згадуваний і не дуже приємний на слух “глухий кут”?
Залишилося лише двоє
Таки, мабуть, справжня біда прийшла на Україну: залишилося в ній лише двоє мільярдерів. А ще не так давно, пригадується, їхнє число, на велику радість всіх українців, було куди соліднішим. І як же вони, сердешні, так збідніли? Причина зрозуміла: війна. Першість, як і раніше, утримує Рінат Ахметов зі статками в 6, 59 млрд. доларів. У порівнянні з довоєнною ситуацією бізнесмен втратив 43% активів. Другим та останнім у списку вітчизняних мільярдерів є Віктор Пінчук. Його статки оцінюються у 1,72 млрд. доларів. При цьому чинний зять другого Президента України Леоніда Кучми Пінчук також втратив значну частину активів від початку війни ( 34%). Третю сходинку посіли Петро та Олексій Порошенки (Roshen) зі статками в 954 млн. доларів. Представникам славного політично-бізнесового (чи бізнесово-політичного) сімейства не позаздриш, адже скільки не повторюй слово Roshen, в роті солодше не стане: їхні збитки склали 37%. Також до п’ятірки найбагатших в Україні увійшли: Галина та Олександр Гереги (Епіцентр-К) – 907 млн. доларів (-38%); Влад Яценко (Revolut) – 894 млн. доларів (-30%).
На собаці загоїлося. Цього разу…
“Загоїться, як на собаці”, – цей фразеологізм стосовно екс-нардепа від регіоналів, а нині – активного колаборанта росіян Олега Царьова справедливий майже в буквальному розумінні. З точки зору українців він – справжнісінька собака (в негативному значенні слова), який, на жаль, таки оклигав після замаху на нього. Відлежавшись в реанімації після того як в нього чи то стріляли, чи підрізали біля власного помешкання в Криму, затятий українофоб з фізіономією типового “забулдиги” в стані похмілля заявив, що “почувається добре”. І що “терористів ніхто боятися не буде”. Сподіваючись, мабуть, що бомба двічі в одну траншею не влучить. Якщо так, то це не дуже обачливо з його боку, адже відомо, що Царьов давно перебуває на одному з чільних місць у списку зрадників України, тому є цілком законною ціллю для її спецслужб. Наступного разу реанімація може вже не виконати свою рятівну функцію…
Тернопілля
Бригада з… минулого
Навряд чи це здивує: за 9 місяців цього року правоохоронці виявили понад 2 тис. нетверезих водіїв. Тобто, чисельність не найменшої військової бригади. З їхньої вини на Тернопільщині сталося 128 аварій. Якщо взяти до уваги останні акції жінок (“Мій чоловік доброволець, а не ув’язнений”, “Вимагаємо термінів служби”), то цю проблему можливо розв’язати за принципом “Попався п’яним за кермом – на фронт”. Разом зі своїм авто. Можна б, але ж,чорт забирай, демократія, правова держава, ЄС в перспективі… Ми ж щосили премося в майбутнє, водночас, наче рак, задкуючи в минуле. Про оте минуле, а конкретно – славні 90-ті – нагадали декілька вибухів на капоті автівки (як можна здогадатися – не “ВАЗ” і не “Ниви”) і біля господарського приміщення. Тим часом водій ритуальної служби вирішив скрасити свої похмурі робочі будні золотими ланцюжками з хрестиками. Робив він це просто: знімав коштовності з покійників під час їх транспортування. Мабуть, вважаючи, що мертві не лише “сраму не імуть”, а й вельми скупі на слова і, відповідно, на викривальні свідчення. Та замість небіжчиків заговорили їхні родичі, й злодюга-мародер, як повідомляється, отримав 5 років у місцях, де більше в пошані не золоті ланцюжки, а чифір і “блатні” татуювання. На тлі цієї ницості гріє душу повідомлення про галантного чоловіка, який виявив щире піклування про свою співмешканку й після того, як та втратила свідомість, одразу ж викликав швидку. Турбота ця виглядала тим більш зворушливою, коли з’ясувалося, що жінка знепритомніла внаслідок дбайливих ударів у різні ділянки тіла, що їх завдав їй усіма чотирма кінцівками співмешканець (Kyokushin karate full contact по-домашньому) – попередньо підкріпивши свої сили спритним…