Нічого не вдієш – залишається лише невесело каламбурити: і в гонці переслідування українок переслідували невдачі. Коли ж вони трапляються у зовсім непідходящий момент, як це сталося з Юлією Джимою на останньому вогневому рубежі (2 штрафні кола), то починаєш вірити у їхній системний характер.

Ми знову виявилися на цьому святі біатлону посадженими… десь он там, біля дверей – ніби й присутні, але якось так, що отої присутності ніхто й не зауважив… Ю. Джима знову найкраща в українській команді, але 13 місце в персьюті, коли після 11 позиції в “індивідуалці” і 8  в спринті здавалося, що вимальовується приємна тенденція до стійкого прогресу в результатах, навряд чи здатне дуже потішити. Щодо А.Меркушиної та І. Петренко, то вони виступили, так би мовити, відповідно до  своїх нинішніх можливостей…

1. М. Ройселанд (Норвегія)  (0+0+1+0)  34:46,9
2. Е.Еберг (Швеція)  (0+1+2+0)  +1:36,5
3. Т. Екгофф (норвегія) (1+1+0+1)  +1:48,7
…
13. Ю. Джима  (1+0+1+2)  +2:49,3
25. А. Меркушина  (1+0+0+1)  +3:50,3
55. І. Петренко  (1+1+2+0)  +8:16,8

Коментарі на сайтах:

“Джима і Меркушина виступили непогано, але  наша коронна естафета, м’яко кажучи, викликає побоювання…”

Джима молодець, у всіх гонках боролась за медаль до кінця, на жаль стрільба підводить. Але це не те, що було в Кореї, коли і близько за медалі не боролись. Можлив, в мас-старті вийде, якщо стрільба не підведе“.

“Браво, федерація! Чудову зміну підготували від ОІ-2014”.

Майже одразу після жіночої гонки відбувся персьют у чоловіків. Нинішні гранди підтвердили в ній свій статус.  А також – давно відому істину: перемога – це добуток швидкості та влучності. Виграв гонку француз К. Фійон Майє, який закрив усі мішені. Досить порівняти кількість помахів у першої трійки та в наших хлопців – і все стане більш-менш зрозуміло.  Дмитро Підручний “промазав” 5 разів, але   зберіг за собою стартову позицію, фінішувавши 13-м (цього разу вище нього не вдалося застрибнути ні нашим дівчатам, ні хлопцям). Після шести кіл штрафу 18 місце посів Артем Прима, а ось Антон Дудченко схибив лише тричі й здійснив неймовірний прорив на 37 позицій – 23 підсумкове місце після старту з 60-ї позиції. Якщо й втіха, то вельми слабенька…

1. К. Фійон-Має (Франція)   (0+0+0+0)  39:07,5
2. Т. Бьо  (1+0+0+0) (Норвегія)   +28,6
3. Е. Латипов (ОКР)  (0+0+0+1)  +35,3
…
13. Д. Підручний  (1+2+2+0)  +3:38,4
18. А. Прима  (2+2+2+0)  +3:52,3
23. А. Дудченко  (2+0+1+0)  +4:29,0

Коментарі на сайтах:

“Француз молодець, Дудченко молодець, а ось  Підручний і Прима –  не молодці…”

“За такої погоди могло трапитися будь-що – наприклад, 5 промахів  у великого Йоханнеса Бьо. Там була просто лотерея…”

“Чомусь у Має, Т. Бьо, Латипова, Хофера промахів не трапилося. Хто б пояснив цей феномен: чому саме в персьюті наші лідери “лажають” у стрільбі? Що хлопці, що дівчата…”

Думаю, отаких “чому”? до наших атлетів та їхніх тренерів по закінченні Олімпіади набереться чимало…