Є давня, я саме людство, максима, яка дає змогу легше переживати відсутність чогось бажаного: якщо не маємо того, що хочемо, залишається задовольнятися тим, що маємо. За беззастережний життєвий дороговказ сприймати її, мабуть, не варто, бо тоді зникає прагнення прогресувати, добивати  ся чогось більшого, але певний сенс (принаймні, для тимчасового заспокоєння) у ній є.

Майже на екваторі Олімпіади-22 ми все ще не маємо того, що дуже хочемо – українців і українок на п’єдесталі пошани. Це прикро, оскільки дуже хотілося б довести всім отим благополучним норвежцям, німцям, шведам, що ми теж не ликом шиті й чогось варті в спортивному світі. Та що там скандинави й німці – он уже наші сусіди – поляки, білоруси, угорці, чехи (не кажучи вже про росіян) відчули на грудях приємний тягар медалей різного гатунку, а ми от все зітхаємо, чекаємо і рахуємо втрачені можливості. Їх, зрештою, неп так вже й багато, і зосереджені вони майже повністю на постаті на лижах і з гвинтівкою за спиною. Сьогоднішня жіноча спринтерська гонка теж, за великим рахунком, може бути віднесена до втрачених шансів – якби не промах Юлії Джими на другому вогневому рубежі, перспективи на медаль в українки ( це визнав і російськомовний канал “Євроспорт-1”) були б цілком реальними. Однак на такій короткій дистанції навіть одне штрафне коло відіграє фатальну роль, і норвежка Ройселанд (переможниця гонки), шведка Еберг (срібна призерка) та італійка Вірер (володарка “бронзи”) зуміли обійтися без промахів… Все ж, 8-ме місце Юлії – найвище наразі досягнення України на Олімпіаді. Анастасія Меркушина, для якої це був перший старт в Пекіні, фінішувала 24-ою (з урахуванням усіх супутніх обставин – напевно, непогано), а Ірина Петренко, заробивши аж два штрафні кола, закінчила гонку 40-ою.

1. М. Ройселанд (Норвегія)  (0+0)  20:44,3
2. Е-К. Еберг (Швеція)  (0+0) +30,9
3. Д. Вірер (Італія)  (0+0)  +37,2

8. Ю. Джима  (0+1)  +1:07,5
24. А.  Меркушина  (1+0)  +1:47,3
40. І. Петренко  (2+0)  +2:27,4

Традиційно – коментарі на сайтах:

 “Джима молодчинка – практично  гарантувала собі мас-старт”

Є непогані перспективи у Юлі і у гонці переслідування. Висока позиція і невелике часове відставання від лідерів. Але, щоб досягнути бажаного результату (а бажаний результат – медаль), треба стріляти чотири нулі, або максимум один промах. Останнє – при умові, що конкурентки також будуть хибити.

Шкода Джиму. Це був останній шанс на медаль у біатлоні.

“Дуже пристойний виступ. Тримаємо кулаки за всю команду. Повна концентрація”.