Світ

Думка колишнього

Уже не раз підмічено: колишні керівники солідних світових організацій та відставні генерали армії США і НАТО висловлюються з питання підтримки України значно більш рішуче, ніж їхні наступники на високих посадах. Можливо, дається взнаки те, що на них уже не тисне тягар відповідальності? Ось і екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен пропонує, щоб Північноатлантичний Альянс уже на наступному саміті у Вашингтоні запропонував Києву вступ в організацію. На його думку, якщо Україні сказати, що її не запросять до членства в НАТО, поки триває повномасштабна агресія з боку Росії, Путіну “дадуть виправдання для нескінченного продовження війни”. Расмуссен вважає, що Альянс повинен чітко заявити: Україна стане членом НАТО незалежно від того, що робитиме Путін. “Чим швидше ми це зробимо, тим швидше завершимо війну”, – додав він. Тому спершу, на його думку, має бути позитивно вирішене питання членства України в Альянсі. Звучить перспективно, але… чи прислухаються до думки чергового “колишнього”?

Не такий страшний прем’єр

Новим Прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Україні нині… ну, хіба що маленьких дітей ще не лякають. Лідер сусідньої держави за рівнем своєї одіозності успішно зрівнявся з керівником уряду Угорщини Віктором Орбаном. Та, можливо, не такий страшний “братиславський чорт”, як його малюють? Так, він  виступає проти того, щоб його держава надавала військову допомогу Україні, але це стосується лише поставок зброї та боєприпасів зі складів словацької армії. Водночас обіцяє не перешкоджати словацьким компаніям виробляти і постачати зброю своїм клієнтам – зокрема й нашій країні. “Якщо компанія хоче виробляти зброю і поставляти її кудись, ніхто не буде цьому перешкоджати”, – сказав Фіцо. Словацький прем’єр також пообіцяв “зробити все можливе, щоб допомогти Україні в гуманітарному плані”. “Я припускаю, що однією з таких речей може бути розмінування. Існує величезна кількість замінованих територій і боєприпасів, що не вибухнули”, – зазначив очільник словацького уряду.

Україна

До чого стимулюватиме концепція?

Міністр оборони України Рустем Умєров підписав наказ про затвердження Концепції військової кадрової політики до 2028 року. Документ визначає стратегічне бачення розвитку політики у сфері оборони як під час дії воєнного стану, так і у мирний час. “Головний акцент концепції — гарантоване задоволення потреб ЗСУ в людях під час повномасштабної війни, інтеграція в євроатлантичний безпековий простір, взаємосумісність ЗСУ зі збройними силами держав-членів НАТО”, — йдеться в документі. ЗСУ перейдуть на військову службу за контрактом. Строкову службу замінять інтенсивною військовою підготовкою громадян призовного віку; в Україні функціонуватиме дієва система рекрутингу ЗСУ професійним і вмотивованим особовим складом; людиноцентричний підхід до управління кар’єрою військовослужбовців з урахуванням їхньої освіти, професійного розвитку, гендерної рівності. “Рекрутинг”, “людиноцентричний підхід” – звучить по-науковому та ще й не зовсім по-нашому, але залишає відкритим головне питання: усе це стимулюватиме українців призовного віку до служби в армії, чи до пошуку лазівок, щоб її уникнути?

Перешкоди для винищувачів

Ми не просимо нині в Заходу, приміром, справжнього жахіття для танків – гелікоптерів “Apache”. Не претендуємо і на багатофункціональний винищувач-бомбардувальник п’ятого покоління  F-35, введений в експлуатацію в 2012 р. (його вже мають наші сусіди-поляки). Нам би отримати обіцяні винищувачі F-16 зразка 1978 р., щоб нейтралізувати велику перевагу росіян у повітрі й пов’язані з нею неприємності для наших військ. Раніше мова йшла про те, що F-16 почнуть освоювати українське небо цієї осені. Але нещодавно   Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив думку, що омріяні винищувачі можуть з’явитися в Україні у першій половині 2024 року. Це, за його словами, “оптимістичний сценарій”. Міністр розповів, що наразі українські пілоти проходять навчання за кордоном, а паралельно з цим в Україні готують необхідну інфраструктуру. “Завершення тренування пілотів і підготовки інфраструктури – єдині перешкоди для того, щоб F-16 з’явилися в українському повітрі”, – додав глава МЗС. Тренування включають і вивчення англійської мови, а вона, зокрема, особливості вимови, можу засвідчити – не для кожного українського вуха…

Засекречена дисертація

Працездатності Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного можна лише позаздрити: він встигає і керувати опором російській агресії, і розворушувати Захід несподіваними заявами. А на додачу – ще й готує до захисту дисертацію в Одеській юридичній академії. Її тема засекречена через державну таємницю, але вона начебто  пов’язана зі службовою дисципліною, військовослужбовцями і дисциплінарними провинами (щиро кажучи, завіса секретності трохи дивує, адже ця тема актуальна для всіх армій світу – І.Д.). Та як би там не було, і дисертація Залужного, і анотація до неї є державною таємницею у сфері оборони, державної безпеки та охорони правопорядку. Варто нагадати, що ще у вересні очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов став аспірантом з політології в Острозькій академії. Судячи з цього, осіб з академічними званнями в ЗСУ невдовзі стане більше. Хочеться сподіватися, що їхні дії не стануть більш академічними, передбачуваними для ворога, а завжди таїтимуть для нього “приємні” сюрпризи.

Тернопілля

Щасливий збіг обставин

Якщо пробігти очима стрічку новин на сайті, то крім підбадьорливих повідомлень про шанси на бонуси в казино, виготовлення смузі у відомому фермерському господарстві та зворушливої історії про порятунок кошеняти, решту прочитаного можна підсумувати приблизно так: добре, що завдяки щасливому збігу обставин і, можливо, твоєї обережності (недовірливості), тебе: а) ще не збила автівка на пішохідному переході; б) наразі не удостоїв своєю увагою гепатит А; в) не обвели навколо пальця пройдисвіти-аферисти, яких нині – як мух в літню спеку біля купи гною; г) оминають (наразі) летючі й вибухонебезпечні витвори російського ВПК; д) доля вберегла (теж наразі) від спілкування з чарівною, толерантною, делікатною Іриною Фаріон; д) таки береже рідна поліція. Останнє тим більш цінне, що її саму саме на часі оберігати. Напевно, новобранців на прискорених курсах підготовки навчають, як давати собі раду з озброєними, “обдовбаними” і ще якими там правопорушниками; як вести діалог, щоб згладити конфліктну ситуацію і т. д. А от як впоратися із з розлюченою фурією з відром, наповненим запашними фекаліями – тут, мабуть, в програмі тренінгу майбутніх копів є відчутні прогалини. Що цікаво: метальниці екскрементів у правоохоронців суд, як пом’якшуючі обставини, зарахував “активне сприяння розкриттю злочину” (може, показала ще більший резервуар з фекаліями?) і “відсутність претензій… морального характеру від потерпілих”. Ось так: іноді, бувало, зчинявся гвалт через збитий кашкет чи надірваний погон, а тут  щедра порція фекалій на уніформу – і “відсутність претензій”…