.

Нерідко радість від багатого улову рибалкам псує неприємна картина –  виловлена у місцевих ставках риба виявляється червивою. Такі випадки на Тернопільщині є непоодинокими. Але фахівці запевняють, що риба, уражена паразитами, для людей безпечна.

.

– Люди, в першу чергу, звертають увагу на ту рибу, де паразита видно неозброєним оком. Під лусками зустрічаються хробаки, великі стьожкові черви. Але насправді найбільш шкідливими є ті паразити, яких ми не бачимо. Вони знаходяться у м’ясі, у вигляді невеличких капсул по 1-2 міліметри. Ми їх можемо спожити, і тільки після того може розвиватися якесь захворювання. Серед захворювань наших риб, можна виділити краснуху, яка досить часто зустрічається. У риби з’являються великі язви. Але для людини вона безпечна. Тому що риба кінцевий господар і паразит на ній зупиняється. Лигульоз, від якого найчастіше страждають лящ і плітка, – це великий стьожковий черв. Але знову ж таки тут риба є останнім господарем і для людини вона є нешкідливою. Часто у нас трапляється таке захворювання як дифиллоботриоз. Гельмінти проживають під лускою і у внутрішніх органах. Це теж можна побачити неозброєним оком, – розповіла завідувач сектору використання і відтворення водних живих ресурсів Головного держуправління рибоохорони та регулювання рибальства в області Інна Гоч.

Що ж стосується тих захворювань риб, які небезпечні для людини, то побачити збудник без спеціальних пристроїв не можна. Перше місце серед таких хвороб посідає опісторхоз.

– Це такий невеличкий гельмінт, останнім господарем якого є людина або ссавець. На вигляд це невеличкі капсули, які розташовані у м’ясі риби. Якщо добре не просмажити, не проварити або не піддати термічній обробці рибу, то цей паразит може потрапити в шлунок людини. Там капсула розривається, паразит звільняється, рухається і паразитує у жовчному міхурі, печінці. У людини проявляються симптоми, як при хворобі Боткіна. Тут вже потрібне медикаментозне втручання, – зазначила Інна Гоч.

Причин зараження риби паразитами є дуже багато. Але, в першу чергу, це велика забрудненість ставків і озер. Тут постійно потрібно проводити заходи санітарної обробки. У багатьох випадках цього не роблять, говорить Інна Гоч, тому що або водойми нічийні, або просто не доходять до цього руки.

– Скажімо, такі захворювання як аеромоноз, іхтиофтиріоз викорінити можна. Треба спустити водойму, почистити днище, провапнувати. Три-чотири роки тому на тернопільському озері був спалах лигульозу. Найбільше вразила ця хвороба лящів і плітку. Риба вела себе досить неадекватно. Великі лящі плавали біля поверхні води, вискакували на поверхню, щоб вибити із себе цей паразит. Тому її можна було легко зловити, навіть руками. Але коли люди її ловили, то бачили, що там є великий черв. Проводити якісь заходи боротьби на тернопільському водосховищі фактично неможливо. У радянські часи вважалося, що для цього треба перервати ланцюг. Адже там задіяні три організми – рибка, рачок і рибоїдна пташка. Тобто, потрібно щось знищити. Рачків навряд чи можна знищити по всьому водосховищу, тому, як правило, проводили відстріл птахів. Сьогодні – це вважається варварським способом і ніхто тих птахів відстрілювати не буде. Тим більше, що немає такої потреби. Тому що цей гельмінт небезпечний для риби, а для людини ніякої загрози не несе, – пояснила фахівець.

Стосовно Івачівського водосховища, то тут дійсно сьогодні існує проблема. Водосховище по суті немає господаря. Відповідно, проводити тут якісь заходи дуже проблематично.

– До нас зверталися люди стосовно випадків дифиллоботриозу, коли в рибі є такі рожеві скручені спіралькою хробачки. Вони різностатеві. Одна стать паразитує в плавальному міхурі, інша – під лускою. Їх видно неозброєним оком. Люди лякаються, телефонують, цікавляться, чи цим можна заразитися. Ні – цим не можна заразитися, але, зрозуміло, що неприємно, – додала Інна Гоч.

Провідний іхтіолог також рекомендує людям дотримуватися найпростіших правил приготування риби.

– Потрібно розуміти, що сира риба це не завжди добре. Шматочки мають бути невеликі, добре просмажені. Потрібно пам’ятати, що замороження не завжди вбиває всіх паразитів. Потрібно, щоб риба у морозилці простояла при мінус 10 градусів більше тижня часу. Тільки тоді цей паразит вмирає. В’ялення чи копчення у домашніх умовах також не вбиває цих паразитів. На промислових підприємствах інша справа – там при високій температурі риба обробляється рівномірно. Щоб уберегти себе від інфекції треба дотримуватись хоча б цих простих цих правил, – констатувала Інна Гоч.