Суботній відпочинок у парку і купівля води та сухариків обернулися для хлопчика лікарняним ліжком.
У райцентрі Чортків на Тернопільщині, в приміщенні магазину школяра сильно покусала собака. Про цей випадок повідомляє Слово Краю.
– Я зайшов у «Кнайпу», де є більярдна, щоб купити воду і сухарики. Став біля прилавка, – розповів потерпілий Назарко. – Тут вийшла тьотя і крикнула, щоб я стяв і не рухався. Як тільки я повернув голову, великий пес скочив мені до лиця. Коли вже другий раз він намагався знову скочити до мого лиця, я прикрився рукою… Потім цей пес мене кинув на м’яке крісло, яке там стояло, і почав кусати. Тут одразу ж прибіг другий і також накинувся на мене. Але я його ногою копнув і той відбіг. А цього першого господарі ніяк не могли втримати і він далі гриз мені ногу. Напевне, почув кров і не міг зупинитися. Та тьотя тримала білого пса за лапу, дядько – господар – ліг на чорного, що мене кусав, і крикнув, щоб я забіг на кухню й закрив за собою двері. Я тепер навіть не знаю, як я тоді встав і пішов на кухню і почав дуже міцно тримати ручку дверей, аби ті не відкрилися, поки господарі не забрали собак. Потім вони припняли собак та викликали швидку. Я подзвонив до тата, а він до моїх бабусь…
Назарко навчається у сьомому класі та проживає з бабусею Іванною по вул. Копичинецькій у Чорткові, тож жінка була дуже занепокоєна, що не вберегла онука від такої біди.
Хлопчик розповів, що власник магазину намагався вмовити його не розповідати, де сталося нещастя.
– Дядя казав, щоб я нікому не говорив, що це зі мною сталося у приміщені «Кнайпи». Тоді він пообіцяв для мене багато чого зробити. Але сьогодні уже вівторок, а він ще жодного разу навіть не прийшов мене провідати. Ні він, ні його тьотя, – каже малий.
Тим часом родичі потерпілого звернулися у міліцію.
– Сюди приходив представник з дитячої міліції. Усе описав. Казали нам, що як поїхали вони туди на місце в парк відпочинку, то бар вже був закритий, ніде нікого. А вартувало би було подивитися, бо там мало б бути багато крові. Адже одяг Назарчика був увесь в крові, а штани повністю подерті. На це все страшно було дивитися… – зазначає бабуся хлопця пані Надія. – Ми дізналися, що вчора власників «Кнайпи» кликали на 9-ту годину в міліцію, але нас про це не попереджали. Знаю, що їздили міліціонери фотографувати тих собак. Хотіли брати Назарчика із собою. А куди ж його брати, коли ми йому прооперовану ногу допомагаємо повертати. Усе – в швах. І ще невідомо чи на місці будуть ті собаки, чи ні. До цієї пори можна й собак вивезти чи поміняти. Що хочеш можна зробити. Ви ж розумієте, нам же спочатку було не до собак, ми думали про дитину, що постраждала. Найцікавіше, що та жінка, коли приїхала з нашим онуком до лікарні, казала, що його покусали не її собаки, а приблудні. Знаєте, а я собі думаю, по-перше, чому ж ти кричала до мого онука: «Стій, не рухайся!». По-друге, коли тебе покусав чужий собака, то ти маєш бути зацікавлена, щоб його знайшли. А може у нього сказ? Це ж треба ще 40 уколів отримати (!). Як це чужі собаки, то ти хоч би з етичних міркувань прийшла б навідати дитину, у якому він стані, а не ховалася б. Чужий пес у чуже приміщення не зайде, щоб когось покусати. А, зрештою, ми не перші, що є постраждали від їхніх собак. Ось люди тепер переповідають про це. Багато жаліються на них, а результату немає.
Те, що від зубів згаданих бійцівських собак потерпіла уже не одна людина, підтверджують і місцеві медики.
– Це вже не перший випадок у нас із цими самими собаками. Півроку тому вони покусали сусідського хлопчика, який також потрапив до нашої лікарні У нього були такі самі рвані рани, як і в цього хлопчини. Чув, що його опікуни тоді судилися з цього приводу, відсудили 7,5 тисяч гривень, але господар, здається, не виплатив цих коштів, – розповів лікар-травматолог Ярослав Кудровський. – На тілі у хлопчика – обширні рвані рани лівої гомілки, передньої і задньої поверхні. Покусані рани правої гомілки, покусані рани лівого передпліччя і мілкі рани лиця. Ось із таким діагнозом він поступив до нас. Ще впродовж 10 днів він буде у нас лікуватися. Правда, усе залежить від того, як заживатимуть рани, бо, зазвичай, покусані рани первинним натягом не заживають, а заживають вторинним. Але є надія, що ми їх добре обробили. Зараз Назар отримує антибіотики. Як рани заживуть – покаже час.