За розмовами та дискусіями навколо сто днів Надала загубився грунтовний аналіз того, як політика, яку проводить мер і його більшість відповідають політичній доктрині “Свободи”. 

Саме ідеологічні постулати партії Тягнибока були першоосновою перемог на місцевих виборах в Галичині. Всі ми пам’ятаємо, яку значну роль в кампанії Надала відігравала асоціація з Тягнибоком та націоналізмом. Все решта, в тому числі передвиборчі обіцянки, були лише додатковим фоном і не більше.

Тому  інсинуації опонентів Надала щодо неповністю зреалізованого плану дій на 100 днів нагадують легендарні спроби Дон Кіхота боротися з вітряками. У ситуації перших сто днів більш важливо не це, а те, як “Свобода” на тернопільському мікрорівні реалізовує те про що говорять Тягнибок і його соратники.

Тернопіль в цьому плані – унікальне тло. Однопартійна більшість в міськраді  дозволяє говорити про повний контроль  над ситуацією в місті. Це величезний плюс для команди, яка переслідує матеріальні цілі, і велика проблема для тих, хто перебуває в гонитві за симпатіями виборців. Щоб ми не говорили кардинально змінити за стислий проміжок часу ситуацію з рівнем життя в окремо взятому місті неможливо. Особливо за обставин, коли економіка держави довший час перебуває в стані стагнації. Пояснити виборцям цю обставину ще важче.

Націоналізм

Тому новій владі Тернополя неабияк пощастило з подіями довколо скасування указу щодо визнання Бандери героєм України. Це дозволило свободівцям ще раз нагадати громаді, хто є найбільшим поборником і захисником українських цінностей, а також мало не єдиною опозиційною силою на теренах усієї Галичини. Ще одним штрихом в цілісний образ сучасних наці додалися найменування центральної площі міста іменем Бандери та перейменування вулиці, що носила ім’я радянського генерала  імнем Героїв Крут.

У такий спосіб свободівці виконали націоналістичну програму-мінімум. На більш грунтовні кроки, особливо в царині культури та освіти, команда Надала поки що не наважилася. Хоча є речі виконання яких не потребує особливих надзусиль для влади у місті. Наприклад, в політичній програмі «Свободи» йдеться про вилучення з бібліотечних фондів совєтської пропагандистської літератури. Зробити це було нескладно, але, мабуть, в оточенні мера мало людей, які читали програмні настанови Тягнибока. Чи, наприклад, виплата компенсацій репресованим комуністичним режимом. Заради цієї доброї справи можна було б пожертвувати збільшенням коштів на виплату зарплат високопосадовцям міської ради

Люстрація

Наміри Тягнибока очистити владу від осіб з комуністичним та кегебістським минулим дуже до вподоби тернополянам. Ця обіцянка “Свободи” найбільше на слуху. Але одна справа слова, інша – послідовність у їх дотриманні. І хоч Надал фактично замінив весь управлінський апарат міста назвати це люстрацією ні сам мер, ні його партійне оточення не поспішає  заявляти. Кістяк своєї команди мер створив з осіб яких добре знає по роботі в податковій службі, а також з осіб, які займалися його виборчою кампанією. “Податківці” взяли під контроль фінансовий та господарський блок питань, штабісти – зовнішні комунікації та довгострокове планування. Решта посад відійшли тимчасовим союзникам як всередині партії, так і серед інших партій.

Не дивно, що за таких обставин вряди-годи виникають пожежі на ідеологічному грунті, як це сталося з можливим відселенням із займаного приміщення школи допризовної підготовки. Тоді як одним з постулатів виборчої програми «Свободи» на державному рівні є відновлення системи початкової військової підготовки в загальноосвітній школі.

Не виключено, що такий підхід може з часом вибухнути гучним скандалом всередині “Свободи”, коли піде мова про дотримання партійних принципів. В кулуарах і так обмивають кістки деяким призначенцям Надала(Ландяк, Волков, Кашицький), які встигли свого часу побувати в лавах КПРС. Невідомо також  як цю інформацію сприймуть прихильники “Свободи”, яким довший час розповідали, що після люстрації на посади прийдуть молоді та талановиті випускники українських вузів.

Соціал-націоналізм

Ця гібридна політична доктрина, яка існує тільки в Україні, також може розчарувати тих, хто неї повірив. Якщо вірити словам нової зірки “Свободи” Андрія Михальчишина,то в разі приходу до влади партія має намір переглянути приватизацію і повернути у державну власність об’єкти, які несправедливо відібрані у народу.

Очевидно, що в Тернополі соціал-націоналістична  доктрина не в пошані. Інформації про те, що команда мера збирається переглянути приватизацію майна і землі у місті, також не надходило. Більше того свободівці не збираються зупиняти розпродаж рештків комунального майна. На такий підхід налаштовує недавно прийнята на сесії програма приватизації та відповідна цифра доходів бюджету закріплена як надходження від приватизації.

Крім того, соціал-націоналістичні погляди не заважають міській партії влади практично одностайно і без обговорення проходити на сесії слизькі земельні питання.

Економічна політика

З численних заяв та прокламацій, які виголошує команда Надала, можна виокремити два пріоритети – торгівля і туризм. У першому напрямку влада планує на території аеропорту створити логістичний центр. Другий, мабуть, має маскувальний характер. Під «шумок» просування туризму нова влада хоче роздати і забудувати ресторанами та іншими закладами територію навколо озера.

В обох випадках ми бачимо, що свободівська команда зробила ставку не на розвиток виробництва, а на просування і лобіювання торгівельного капіталу. Наскільки ця ставка буде ефективною для наших умов покаже час.

Зовнішні стосунки

За 100 днів Надал зробив два закордонних візити – до Польщі і до Грузії. Обидва свідчать про наміри розвивати стосунки з обома країнами та чітку європейську установку команди міського голови.

Це певним чином входить у конфлікт з програмними постулатами “Свободи”, де жодним чином не згадується мета вступу до Європейської Спільноти, а сама ідея євроінтеграції сприймається як ворожа.

Схоже, що Надал не збирається на це звертати уваги, а вибудовує зовнішні стосунки міста, виходячи з власних уявлень.

Ще одна делікатна тема – стосунки з центральною владою та її представниками на місцях. Риторика свободівців по відношенню до влади Януковича ворожа. З іншого боку така посада як міський голова не може бути в автономному плаванні щодо діючої в країні вертикалі влади. Не випадково, що за 100 днів ми не чули з вуст голови ОДА жодного кривого слова в бік керівництва на Листопадовій. Те саме стосується і міської влади. Наприклад, керівництво міста “стерпіло” і проковтнуло відмову Хоптяна від поїздки на презентацію в Американську торгово-промислову палату.

Несправжня «Свобода» чи несправжні наміри?

Що маємо у підсумку? На жаль, нова «інакша» влада йде тим самим протореним шляхом, як й інші, що були до них у владі. Саме “інакшість” від решти, яка була козирем “Свободи” на виборах,  не стала козирем в роботі. Їм вірили, тому що інших навіть не хотіли чути.

Шкода, що і у цьому випадку ідеологічні максими залишаються красивим передвиборчим міфом. Щоправда, у Надала є ще час показати, що свободівська влада має свої принципи і твердо їх притримується.

Андрій Мальований