.

Минулого тижня у Тернополі під час розширеного засідання Дорадчої ради з питань взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, членів Асоціації органів місцевого самоврядування «Рада Тернопільщини» та регіонального відділення Асоціації міст України прискіпливо, з олівцями у руках обговорили концепцію реформ адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування. Про це пише газета “Номер один”.

.

Перерозподіл областей від лукавого

– Про роль органів місцевого самоврядування як однієї з найголовніших інституцій демократичного суспільства перед кожними виборами говорять політики, – зазначив голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда. –Та, прийшовши до влади, створюють всі умови, щоб пряме державне управління превалювало над місцевим самоврядуванням, представниками влади, яких обрав народ. На практиці залишається та сама радянська система, президентська вертикаль, надмірна централізація державної влади, яка негативно позначається на розвитку регіонів, є одним із суттєвих проявів суперечливості та недосконалості існуючої територіальної організації влади в Україні.

Країні потрібні реформи у системі місцевого самоврядування, підкреслив політик.

Серед країн колишнього соцтабору першими це зрозуміли поляки і ще у 1999 році провели реформи, з 49 воєводств зробили шістнадцять. І зараз Євросоюз працює безпосередньо з регіонами, зокрема, виділяє гроші на різні соціально-економічні проекти, не питаючи дозволу у Варшави.

– У нас 79% сільських рад глибоко дотаційні, 80% – просто дотаційні, на ногах більш-менш стоять лише обласні центри, всі решта ради виживають, – навів статистику один із розробників концепції адміністративно-територіальної реформи (надалі – АТР), експерт з питань управління територіями Юрій Ганущак (м. Київ).

Площа району має бути така, каже науковець, щоб за 20 хвилин у село приїхали за викликом «швидка» або міліція (рятувальна служба повинна дістатися швидше), дитина добралася до школи.

В Європі давно розроблено та обґрунтовано систему комфортного проживання та компетентного адміністрування – NUTS (коли йдеться про масштаби всієї держави). В Україні всі області, за винятком однієї, підходять під стандарти NUTS-2 (тобто стандарти для регіонів): мають населення від 800 тисяч до 3 мільйонів осіб, лише в одній проживає трохи більше.

– Отож коли ви чуєте, що Тернопільську область потрібно буде розподілити між іншими областями, знайте: це все від лихого. Таке говорять недруги України, які не хочуть, щоб ми увійшли в Європейський Союз. Євросоюз не прийме нас із великими регіонами. Він буде вважати, що це є загроза країні. Відтак перерозподіл на регіональному рівні навіть не розглядається, – зазначив Юрій Іванович.

Адмінреформу планував ще Ющенко?

Насправді ще 29 липня 2009 р. Кабінет Міністрів розглянув та затвердив постанову №900, що містила концепцію «Реформ місцевого самоврядування». І вже на початок 2010 року на сайті Інституту громадянського суспільства було розміщено проекти законів «Про територіальний устрій України», «Про місцеве самоврядування», «Про місцеві держадміністрації» і навіть – зміни до Конституції. Тобто вся нормативна база, щоб розпочати реформи, є, і якби результати виборів були іншими, вважає столичний експерт, вже наступні місцеві вибори провели б на новій основі.

– Має бути реформа територіальної влади, в першу чергу, місцевого самоврядування, а адміністративно-територіальна реформа її складовою. Тобто неможливо внести зміни у місцеве самоврядування, якщо не зроблено змін у територіальному устрої, – каже Ю. Ганущак. – Кожна епоха, кожне суспільство вимагають свій адміністративно-територіальний устрій. У Радянському Союзі він мінявся разів двісті, кардинально – чотири рази, останній за часів Хрущова. Адмінтерустрій – це хребет держави, а у нас він рахітний.

У селах і селищах повинні бути школи, ФАПи, амбулаторії, травмпункти, але лікарні – ні, бо вони належать до значно вищого рівня компетенції утримання. Лікарні повинні розміщуватись на територіях, де проживає не менше 150 тисяч жителів, щоб ті ж хірурги не втрачали кваліфікації.

Без реформ село занепадає

Пояснюючи розроблену концепцію, науковець, мов із рогу достатку, сипав цифрами. Отже, підкреслив він, адміністративні кордони перешкоджають бізнесу розвиватись, мовляв, доведено: саме на території невеликих сільських рад вкрай рідко розміщується дрібний бізнес. Відтак податки платять лише самі працівники сільради – із власних зарплат, адже практично на території жодного села не зареєстровано приватного підприємства чи фірми. «Тільки там, де населення становить понад три з половиною тисячі, тобто знімаються адміністративні бар’єри, бізнес стає рентабельним і з’являються доходи», – зазначив пан Юрій.

Наступне – структура капітальних видатків: тільки у великих селищних радах є гроші на утримання комунального господарства. До речі, за європейськими стандартами, якщо з місцевого бюджету на це виділяється менше 10%, цей бюджет є деградаційним. Тим часом в Україні фактично 95% бюджету йде на зарплату працівникам невеликих сільських рад, відтак про який розвиток можна вести мову.

Щодо інфраструктури села, тільки у населених пунктах із населенням 5 і більше тисяч людей є школа і дитячий садок, якщо менше – чогось одного немає. Більш-менш рівномірно влаштовані заклади культури та здоров’я.

У селах обиратимуть старост

Зараз в Україні налічується 27 тисяч поселень, де немає жодного представника влади, 11 тисяч сільрад, 488 районів та 24 області плюс автономний Крим, міста Київ і Севастополь.

Тим часом розробники концепції реформування пропонують створити 1300–1400 громад і у кожному селі, де живе понад 50 чоловік, вибирати старосту, тобто представника влади. «Він не буде держслужбовцем, тому зможе працювати ще десь, але укладатиме контракт із головою громади і буде отримувати чверть ставки працівника сільради. Староста буде слідкувати, щоб сміття не викидали де не можна, не билися, не займали чужий город, вести первинну обробку документів, наприклад, збиратиме документи у пенсіонерів і везти їх у район. Він є представником громади у селі і села – у громаді, тобто в районі», – пояснює експерт.

Усі сільські старости об’єднуються в раду старост і матимуть дорадчий голос. Рада є допоміжним органом при виконкомі. У разі прийняття щонайменше трьох питань депутати і голова району повинні будуть з ними рахуватись: у разі розгляду питань про землю, бюджет і соціально-економічний розвиток. Розробники впевнені: тоді депутатам не так легко буде розбазарювати землю.

Реформа зруйнує президентську вертикаль

Кількість областей не зміниться, а от районів ледь не вп’ятеро поменшає: планується, що в країні їх повинно буде залишитися не більше ста, однак які розформовувати та яким чином укрупнювати, кожна область вирішить сама.

– Сьогодні закон про органи місцевого самоврядування накладається на закон про місцеві адміністрації, перебирає повноваження і заважає працювати, – зазначив Юрій Ганущак. – Натомість після прийняття концепції кожна бюджетна установа буде фінансуватись виключно з одного бюджету, і тоді у нас не буде, скажімо, об’єднаних податкових інспекцій.

Пояснюючи, як розподілятимуться повноваження між державою та органами місцевого самоврядування, експерт наголосив: «Районні й обласні державні адміністрації матимуть виключно контрольні функції щодо органів самоврядування, але вже не зможуть управляти бюджетом. Натомість обласні і районні ради матимуть свої виконавчі органи. Максимальне бюджетне фінансування передбачено на середню освіту та дитячі садочки, а от кошти на профтехучилища йтимуть зі скарбниці області. Аналогічно з охороною здоров’я: кошти на амбулаторії виділятимуть сільські громади, відтак сільський голова буде зацікавлений, щоб люди не хворіли. А от лікарні й надалі будуть у підпорядкованні районів, ніхто нічого закривати не буде, запевнив пан Ганущак, хіба самі райадміністрації. До речі, щодо райадміністрацій. На території кожної громади лишаться тільки осередки, пару робочих місць або філії без статусу юридичної особи, та не органи державної влади. Наприклад, лишиться міліцейська дільниця, але міліціонер не матиме права порушувати кримінальну справу.

Відновлять старі райони – Кременецький, Чортківський, Тернопільський

За новою концепції, на Тернопільщині відновлять райони у колишніх історичних кордонах. «Пам’ятає, як раніше було: райцентр створювали від одного місця ночівлі подорожнього до іншого. Відтак деякі райони будуть лопатися, насамперед ті, що за Союзу створені штучно. Ми пропонуємо не об’єднання сільрад, а розукрупнення районів», – наголосив Юрій Ганущак.

Попередньо на Тернопільщині лишиться тільки три райони – Кременецький, Чортківський і Тернопільський, 38 сільських і селищних громад. Хоча це не остаточно, науковці чекають пропозицій.

– Однак уже не вийде, як цього року: держава забрала півтора мільярди транспортного збору, натомість областям виділила вдвічі менші субвенції, причому її більшу частину віддала на Луганськ, Донецьк – понад 300 млн. грн., – констатує столичний експерт. – Тому у вас і розбиті дороги.

На завершення Дорадча рада прийняла заяву щодо концепції реформ адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.

Жанна Попович, “Номер один”