Справжні бої без правил влаштували троє студентів на подвір’ї Богдана В. Інцидент стався рік тому у с. Добровляни Заліщицького району. Причому нам’яли боки не лише двом чоловікам, а й дружині одного з них, уже старшій жінці. А наостанок один із хуліганів скинув штани…

Отож, як зізнались хулігани, того дня вони з друзями влаштували пікнік на березі Дністра. Зрозуміло, нині молодь не відпочиває без горілки. А вона лилася рікою, і коли майже опівночі хлопці почали розходитись по домівках, юнаки ледве тримались на ногах.

Відтак Андрій К., Сергій Ш. та Степан В. вирішили піти на трасу та зупинити таксі, аби швидше добратися додому, в Заліщики, розповів старший прокурор прокуратури Заліщицького району Василь Лобур. Дорога до автостради проходила через село. П’яненькі юнаки йшли темною безлюдною вулицею, голосно розмовляли, безпідставно сміялись, кричали. Порівнялись із воротами такого собі дядька Богдана, один із парубків досить своєрідно вирішив «привітатись» із селянами і щосили вдарив ногою в браму. Його товаришам це сподобалось, і вони теж почали грюкати у ворота. Переляканий господар вибіг на вулицю.

«Що сталося, хлопців? – гукнув до них. – Уже пізня година, люди сплять, а ви грюкаєте», – зауважив чоловік.

«То спи собі, а ми не хочемо», – зло кинув Степан.

«Хлопче, я ніби тебе знаю», – придивився чоловік до нього.

«Не знаєш, старий дурню», – огризнувся той і послав його подалі.

Хто першим розпочав бійку, у суді так і не вдалося з’ясувати. «На щастя, почувши галас і крики, на подвір’я зайшов брат потерпілого, Роман В., – продовжив розповідь Василь Петрович. – Побачивши, що троє невідомих збили Богдана з ніг та просто посеред грядки з овочами б’ють ногами, чоловік кинувся рятувати його. Зрозуміло,  дісталось і йому».

Не відомо, чим би скінчилася бійка, але тут із криком і качалкою у руках на допомогу чоловікам із хати вибігла дружина пана Богдана. Не забарився і зять одного з них. Відтак учотирьох вони відбились від хуліганів та вигнали їх і двору. Щоправда, спудеї-галабурдники не мали наміру відступати без бою, тож один з них спробував відібрати у жінки качалку і навіть вдарив її кулаком у скроню. Селянка захиталась і впала.

Тим не менше,  розбишакам таки довелось втікати. Але вже на вулиці п’яненькі студенти зауважили, що один із братів міцно схопив за футболку та тримає їхнього спільника – Степана.

«Відпустіть його!» – заверещав Андрій К. і почав кидати камінням в людей у дворі. А потім раптом перестрибнув через паркан, спустив штани і почав витанцьовувати перед остовпілими селянами дикунський танок аборигенів, при цьому брудно лаявся, потрясаючи причандаллям, ображав та погрожував селянам.

Обидва дядьки, потираючи нам’яті боки, спантеличено перезирнулись між собою та, від гріха подалі, виштовхали п’яненького розбишаку за ворота.

Можливо, хулігани й далі би бешкетували, але невістка одного з потерпілих крикнула їм у слід, що викликала міліцію, тож нехай начуваються. У відповідь хтось із них копнув ногою припаркований коло двору автомобіль Богдана, і вони почовгали у сторону траси, голосно обговорюючи бійку.

«Зважаючи на всі обставини справи, у Заліщицькому районному суді детально досліджувався скоєний злочин, – підкреслив прокурор Заліщицького району Олег Лазенга, який підтримував у суді державне обвинувачення. – Зокрема, що студенти таки розкаялись та вибачились перед потерпілими, відшкодували завдані збитки, у тому числі й на лікування. Відтак суд засудив кожного до 2 років позбавлення волі,  але на підставі ст. 75 КК України звільнив від покарання з іспитовим строком на один рік».

Жанна Попович, “Номер один“