Напередодні Великодня вже вдесяте обдурені забудовники фірми «Будівельник» прийшли з плакатами до «білого дому» Тернополя. Однак ані губернатор, ані його заступники до людей не вийшли.

Розрядити ситуацію спробував брат президента корпорації «Укрбудінвест» (у цю структуру входить і ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»») Зеновія Щепановського пан Віктор, нині голова Тернопільської райдержадміністрації. Проте запевнення Щепановського-молодшого, що брат перебуває у Києві і саме зараз зустрічається з віце-прем’єр-міністром С. Тігіпком, а потім – із головою Національного банку України С. Арбузовим, вкладників не заспокоїли, люди вимагали пояснити, куди поділись сплачені ними гроші, чому підприємство на межі банкрутства. Зрештою, якщо восени минулого року добродій З. Щепановський приходив на зустрічі з пайовиками, то останнім часом почав їх уникати, посилаючись на термінові і вкрай важливі ділові рандеву в уряді. Тим часом на будмайданчиках давно вже ніхто не бачив майстрів.

«Я скажу, де ваші гроші: грошей нема, їх вкрали», – прямолінійно пояснив заступник міського голови Тернополя з питань містобудування та архітектури Богдан Бойко.

«Сьогодні є майже 30 об’єктів, де пайовики сплатили 80%, а то й стовідсотково за житло, але замість будинків там уже 5 років трава по пояс росте, – зазначила голова споживчого кооперативу «Олімпія Б» Галина Теличко. – Хоча всюди будівництво мало завершитись ще у 2009-2010 роках. Лише на стадії готовності об’єкти на вулицях Кривоноса, 12 (там вже навіть люди живуть), Юності, Тютюнника, на Глибокій».

Серед «кинутих» пайовиків опинились і педагоги 9-го училища, яким фірма «Будівельник» обіцяла возвести соціальне житло по 300$ за 1 кв. метр. Тоді ще місто виділило безкоштовно земельну ділянку, молоді сім’ї взяли в банках кредити. А тепер позику плати, а житла нема. Тим не менше, розповіла одна з пікетувальниць, пан З. Щепановський знову нещодавно запевняв, що «після Великодня на майданчику запрацюють крани». Враховуючи розмір боргів по зарплатах і те, що робітники підприємства самі через суди вимагають виплатити їм зароблене, важко зрозуміти оптимізм заслуженого будівельника України.

До речі, щодо судів. Щоб зняти арешт з будинку, 51% пайовиків повинен довести у суді свої майнові права. Але якщо перші забудовники так змогли зробити, то останнім часом це стає все складніше. Тим часом усі новобудови фірми «Будівельник» перебувають під арештом, пайовики турбуються, якби їх взагалі не лишити ні з чи, а всі об’єкти не передали у власність банкам у рахунок боргів приватної структури. Тим паче, що справжніх розмірів боргів фірми ніхто не озвучує.

«Єдиний вихід із ситуації – через суд відстоювати свої майнові права, – наголосила Галина Теличко. – Але спочатку потрібно створити свій споживчий кооператив. Ми, пайовики будинку на вул. Довженка, 8а, блок «Б», так і зробили ще минулого року, а потім звернулись у Тернопільський міськрайсуд за визнанням наших майнових прав на будівельні матеріали, тобто на збудовані фірмою шість поверхів новобудови. Відтак уже 80% наших пайовиків добились у суді визнання своїх майновий прав, а тепер також через суд хочемо забрати у власність цей будинок і земельну ділянку, а тоді самі вже почнемо добудовувати дім. За цей час ми так здружились, що жартуємо: нам не потрібно буде встановлювати двері, настільки добре ми вивчили одне одного».

Більше того, Галина Зіновіївна категорична: якщо забудовники не побачать зі сторони влади та Зеновія Щепановського реальних кроків назустріч, сфотографують порослі бурянами об’єкти та розішлють по всіх куточках Європи та Америки, адже пайовики «Будівельника» живуть і працюють по всьому світу – в Англії, Франції, Канаді, Італії, Німеччині. І якщо вони там почнуть виходити з пікетами на вулиці, про величезну аферу дізнається весь світ.

А те, що з ними поступили не чесно, люди вже навіть не мають сумніву, причому на кожному об’єкті діяла своя схема обману. Наприклад, на вул. Стадникової чоловік віддав свою земельну ділянку Щепановському. Той, у свою чергу, обіцяв віддати йому 1-й поверх новобудови, а сам продав. Чоловік виграв справу у суді і тепер вимагає знесення об’єкта, так і сказав: «Розбирайте свій дім по цеглині».

Схожа ситуація із новобудовою на вул. Головацького. Хоча забудовники виграли позови у господарському суді, але з’ясувалось, що землю передано в оренду на 50 років із правом викупу, і З. Щепановський також обіцяв щось збудувати землеорендарю, але обіцянки не виконав, тож будинок також йде під знос. Зараз справа перебуває в апеляції. «І тут винна не криза, а шахрайські схеми», – констатує пані Галина.

Не краще повівся бізнесмен зі своїми співробітниками. Ще у травні-липні 2005 року він попросив чотирьох працівників фірми «Будівельник» взяти в банку іпотечний кредит на 5 років під заставу житла. Підставою слугували фіктивні договори про пайову участь у будівництві 3-4-кімнатних квартир на вул. Юності. Люди пропрацювали на фірмі багато років, знали, що підприємство процвітає, їм на думку не спало, що директор їх просто використав.

Працівники отримали кредити: двоє перших по 109 тис. євро, двоє інших по 98 тис. 100 євро, загалом по курсу сума завданих банку збитків становить 2 млн. 717 тис. 152 грн. (414 тис. 200 євро). Усі кошти позичальники передали З.Щепановському на «потреби фірми». Зараз за зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК) та службове підроблення (ч.2 ст. 366 КК) проти керівників фірми «Будівельник» прокуратурою Тернополя порушено кримінальну справу, зазначила заступник прокурора міста Галина Зарівна.

Тим часом і забудовники, і кредитори бояться, щоб приватну структуру не оголосили банкрутом. «Тоді ми нічого не отримаємо», – визнає пані Теличко, хоча погоджується: ситуацію потрібно вирішувати. Зрештою, Олександр Македонський почав свою кар’єру з того, що не став розв’язувати гордіїв вузол, а розрубав його мечем.

Жанна Попович, “Номер один”