“За Збручем” повертається до традиційного визначення впливу на життя міста та області публічних і непублічних осіб.

Нагадуємо, що наш рейтинг в жодному разі не є рейтингом популярності, яким міряють політиків перед виборами, а, власне, спробою оцінити можливості тих чи інших гравців впливати на події. Тим більше, що після місцевих виборів політична карта області і міста помітно перекроїлася, засвітивши як нових героїв, так і невдах.

1(2). Надал Сергій, мер Тернополя, Свобода

З хазяїна міста поступово утверджується в статусі одного з господарів цілої області. За результатами місцевих виборів взяв під повний контроль міську раду (в опозиції тільки 4 з 42 депутатів) та просунув екс-нардепа Головка на посаду голови Тернопільської облради. Завдяки цьому область “почула” місто, де позиції “Свободи” найсильніші, і вперше за останні 10 років Тернопіль отримав з обласного бюджету десятки мільйонів гривень на ремонт доріг. І це тільки початок планомірного наступу очільника міста на “білий дім”. Позиції мера та всенародна підтримка настільки сильні, що намісник Зеленського Труш не наважується впровадити червону зону карантину в місті та області.

2(1). Ярема Андрій, співвласник “Техно-буд-центру”

Головний ресурс найбагатшого тернополянина – необмежені фінансові можливості. Це перевага, яка дозволяє планувати бізнес-проекти на роки та з відносною долею скепсису ставитися до тих прізвищ, які засідають у місцевих владних кабінетах. Коли їм потрібно освоїти бюджетні мільйони-мільярди, вони першим ділом прибіжать в офіс мультимільйонера. А коли наближаються вибори – першими спішать просити фінансової підтримки. Андрій Петрович готовий вислухати всіх, однак, кажуть, тепер більш перебірливий у виборі пріоритетів і “шісток”. Дорожні підряди легше вирішувати через Київ. Та й інші питання – також. Тому втрата Віктора Овчарука на посаді голови обласної ради – втрата неприємна, але невелика. Звичайно, в масштабах мільярдного бізнесу.

3(6). Гевко Володимир, народний депутат, Слуга народу

Стає інституційно сильним, поступово перетворюючись в ключового представника вертикалі Зеленського у Тернопільській області. Повністю забрав під себе партійну вертикаль, відправивши в позиційний нокдаун інших нардепів від області. І хоч результат “Слуг народу” на місцевих виборах був більш ніж скромним – треті-четверті місця з результатом 5-10%, партія влади зуміла нав’язати свою повістку в більшості рад. В облраді та міськраді Тернополя у Гевка свої заступники, в ключових ОТГ – секретарі рад або віце-мери. Що це? Страх місцевих еліт, що без влади нічого не вийде, чи сила переконання з боку партії влади – покаже час. А поки Гевко курує велике будівництво та ряд інших цікавих та ресурсоємких проєктів. У нього все добре.

4(-). Люшняк Микола, народний депутат, Довіра

Разом з відомим аграрієм Петром Гадзом та в спілці з ОДА завів в обласну раду досі невідому партію “Довіра”. Взамін отримав бюджетну комісію, Чортківську райраду та посади для своїх людей в адміністрації Труша. Виявився неабияким лобістом, який невпинно утверджує свої інтереси в різних секторах господарки області. Безумовно, що Люшняк – відкриття політичного року на Тернопіллі. На всяк випадок, тримає у “загашнику” кілька політичних проектів, які можуть “вистрілити” в майбутньому.

5(4). Чайківський Іван, народний депутат, За Майбутнє

Вперше зайшов в обласну владу як повноцінний гравець. На місцевих виборах здивував високим результатом, ставши третьою силою в області. Але на відміну від Люшняка, не поспішає заводити своїх людей у владу. Забрав під контроль дві стратегічні для себе громади (Березовиця і Козова) та посаду першого заступника голови обласної ради. Активно комунікує з мером Тернополя Надалом, чия підтримка допомогла завести список партії в міську раду. Сильним місцем Чайківського є чималий фінансовий ресурс та розгалужена мережа людей, які працюють в системі аграрної корпорації “Агропродсервіс”. Слабке місце – ставка на партію “За майбутнє”, яку очолює партнер Коломойського – Ігор Палиця.

6(10). Головко Михайло, голова Тернопільської обласної ради

Повернувся у велику тернопільську політику фактично з небуття. Своїй посаді завдячує не тільки Надалу, але й хорошій комунікації із “зеленою” владою. На “короткій нозі” з Гевком і Трушем. Зумів приборкати амбіції давнього побратима Олега Сиротюка та є одним з претендентів на лідерство у “Свободі” на загальноукраїнському рівні. Після поразки Кошулинського на Франківщині у Головка стало на одного конкурента менше. Тепер залишилося найважче – повернути минулу славу “Свободи” як партії радикальних націоналістів.

7(3). Богомол Олександр, начальник обласного управління Нацполіції

Другий після Надала довгожитель на владному Олімпі. Запорука довговічності – рівняння не на тимчасових місцевих чиновників і політиків (з ними поводиться дружелюбно і шанобливо, але не більше), а на міністра Авакова. Треба віддати належне: завдяки Богомолу міністерська вертикаль працює чітко і злагоджено. Раз в кілька років тасуються кадри, але у формі ротацій. Все решта – стабільно.

8(9). Труш Володимир, голова ТОДА

Парашутист з Франківщини провів важкий рік. Ще в жовтні здавалося, що залишить посаду після місцевих виборів. Врятували Труша від злості Банкової дві обставини. Потрапляння “Слуг” в міську раду та формування антиєесівської коаліції в раді обласній. В процесі Труш зблизився з Надалом і, як належить наміснику Президента, повернув під контроль потоки та завів на керівні посади франківську команду. Зараз почувається впевнено, зумів “приручити” місцевих нардепів зі “Слуги народу” та звів під один дах і одну “тєму” всіх заклятих ворогів братів Барн.

9(-). Божко Олександр, перший заступник прокурора області

33-річний випусник юрфаку Київського університету спричинив на Тернопільщині фурор. Будучи нижчим за посадою, зробив гучну заяву про пиятику в обласній прокуратурі після призначення нового прокурора області і добився його звільнення. Подейкують, що має серйозні плечі серед столичних антикорупціонерів. Тому, працюючи в Тернополі, напрацьовує серйозний кейс розслідувань, які мають йому допомогти в майбутній кар’єрі. Через це доволі серйозно переживають і деякі фігуранти нашого рейтингу, щиро бажаючи йому підвищення і спокою для себе.

10(7). Барна Степан, депутат облради, ЄС

Екс-намісник Порошенка потрапив у чорну смугу, але, незважаючи на це, зберігає свої впливи на Тернопільщині. За підсумками місцевих виборів “Європейська солідарність” зібрала найбільше мандатів у місцевих радах, проте Барні не вдалося забезпечити голоси для свого обрання головою обласної ради. Як наслідок – довелося перейти в опозицію і втратити контроль над важливими фінансовими потоками. Через це “посипалися” порошенківці в райрадах та в радах громад, де перемогли інші кандидати. Тимчасова поразка та перехід в опозицію, як не дивно, на користь політичній кар’єрі Барни. Будучи фронтменом Порошенка в області, Степан Степанович має всі шанси повернутися в нардепи у випадку дострокових парламентських виборів. Зрештою, очікуванням реваншу та вендети живуть усі тернопільські порошенківці. Це серйозний стимул, щоб не падати духом.

Примітка: в дужка – місце у попередньому рейтингу