Україна, як жертва агресії з боку варварської території під назвою російська федерація, нині, безумовно, знаходить співчуття і підтримку з боку світової спільноти. Україна, напружуючи всі сили, намагається гідно протистояти вкрай знахабнілому ворогові. Але все це, на жаль, не означає, що Україна позбулася своїх паскудних звичок, які дуже ускладнювали її відносини з цивілізованим Заходом.

Нардеп придбав (під час війни) елітну нерухомість в Києві, записавши її на співмешканку.
Заступник Генпрокурора вирушив у відпустку в Іспанію (під час війни) на “Мерседесі” діяча з не зовсім прозорим минулим і сьогоденням та ще й у супроводі охоронця останнього.

Державне бюро розслідувань заблокувало схему масштабного розкрадання продуктів харчування для військових, внаслідок чого заступник міністра оборони подав у зовсім не почесну відставку.

Міністр розвитку громад і територій попався на хабарі в $400 тис. (о, які дрібниці!) при закупівлі генераторів.

Один з головних поліцейських сусідньої області презентував своїй пасії спеціальну перепустку для проїзду містом, якою та дурепа відкрито похвалилася у соцмережах, “підставивши” свого благодійника.

І ось уже США створили інститут моніторингу та розслідування незаконних дій шахраїв і корупціонерів, які використовують допомогу американського народу Україні під час повномасштабного вторгнення Росії (цікаво, до якої національності належать оті самі шахраї та корупціонери?). Документ нагадує, що Конгрес США виділив допомогу на суму понад $113 млрд. на підтримку Україні, яка здійснюється через 11 різних державних органів і установ.

І ось вже голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявляє, що корумпованих чиновників чекає відповідальність і анонсує, що “активні посадки” будуть вже цієї весни: “Мабуть, цієї весни точно саджати будемо активно. Не виходить по-людськи, буде за законами воєнного часу. “Не на часі” вже не працює. Деякі люди втратили розум і мародерять без страху і докорів совісті”. Даруйте, але гасло “Весна прийшла – саджати будемо” відоме, якщо н помиляюся, ще з 2019 року. Чи багато сановних в’язнів додалося відтоді в наших виправних установах? До того ж, “мабуть” і “точно” (стосовно “саджати”) якось поганенько гармонують одне з одним – помилка “за Фройдом”?А ще цікаво, чому саме зараз оті викриття зловживань у високих і дуже високих сферах пішли одне за одним, буквально чередою? Чи не тому, що хтось на Заході сказав (чи натякнув) приблизно на таке: хлопці, ми розуміємо, що у вас війна і намагаємося допомагати вам, але ж і ви не дрімайте й не використовуйте воєнну ситуацію як “пом’якшуючу обставину” для нечестивих оборудок. Може, саме це, а не виняткова пильність наших численних правоохоронних і контролюючих органів прислужилося до того, що чергова порція “брудної білизни” українського політикуму стала надбанням гласності й змусила владу та її органи якось реагувати?

Якщо це так, то більш зрозумілими стають обережність і навіть певна недовіра Заходу в питанні надання нам конче необхідних засобів боротьби. І не лише побоювання ескалації війни та її перенесення на терени НАТО визначає таку його тактику. Логіка наших партнерів в даному випадку може виглядати мало не “залізною”: якщо вони (українці) не можуть, врешті-решт, добитися того, що для цивілізованих країн давно є нормою, й радикально прищемити хвіст корупції та іншим зловживанням, то де гарантія, що вони не заженуть кудись “наліво” передові військові технології?

Втім, почекаємо до отих самих анонсованих “активних посадок”. Прелюдія до анонсованої весни відбулася вже на самому початку останнього зимового місяця: 1 лютого в Україні були проведені масові обшуки, вручення підозр та затримання зловмисників різного й доволі великого калібру.”Ми виконуємо завдання, поставлене “резидентом України Володимиром Зеленським, і синхронно завдаємо глобального удару по внутрішньому ворогу”, – заявив в.о голови СБУ Василь Малюк.

Ефектно? Так.

Переконливо? Треба подумати…