Світ

Прем’єр-міністр і ноги на столі

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, доводилося чути, не лізе за словом у кишеню. І не страждає на надмірну сором’язливість. На зустрічі з президентом Франції Емануелем Макроном в одному з кабінетів у Єлисейському палаці високий гість почував себе цілком вільно – настільки, що ні з того ні з сього вирішив закинути ногу на стіл. Можливо, так було прийнято під час Столітньої війни, коли англійці та французи на якийсь час укладали перемир’я. Можливо, Prime Minister of Great Britain вирішив показати Франції (а в її особі – решті Європи), як він на неї “покладе” після Brexit. А можливо, просто був у розслабленому стані. В той момент, як повідомляється, обидва співрозмовники щось весело обговорювали, та все ж Емануель Макрон вирішив дати зрозуміти гостю, що палац президента Франції – це не лондонський паб, і що ногам зручніше залишатися на підлозі…

Чергове послаблення для жіноцтва

Не беруся з певністю судити, як реагуватимуть дівчата з Бангладеш – бурхливо радітимуть чи заламуватимуть руки і рватимуть на собі волосся – але Верховний суд країни постановив, що з мусульманських свідоцтв про укладання шлюбу мають вилучити графу “незаймана”. Поки що наречена повинна обирати один з трьох варіантів: вдова, розлучена чи незаймана. Останній термін ввели до свідоцтва в 1961 р. Правозахисники тривалий час виступали за скасування цього статусу, називаючи його “принизливим і дискримінаційним” через те, що він порушує приватне життя жінки, яка збирається вийти заміж. Це рішення – ще один юридичний акт в череді послаблень для жіноцтва, що прокотилася мусульманським світом. Вони вже і на стадіони можуть приходити й завзято вболівати, і на автівках гасати, і в поліції служити. А чарівним українкам залишається щиро радіти, що вони живуть у європейській державі, де ніколи не було “сексистських” граф у свідоцтвах про укладання шлюбу…

Україна

Гімн з помилкою…

Перший президент України Леонід Кравчук – не лише майстровитий політичний шахіст і вправний слаломіст між краплинками дощу. Він також не цурається  поетичного слова і не лише цінує риму, а й кваліфіковано з філологічної точки зору аналізує зміст твору. Нещодавно Леонід Макарович сповістив, що в канонічній версії українського гімну авторства Павла Чубинського є помилка. Розповів він про це зі знанням справи, оскільки брав участь у  дискусії щодо тексту гімну у 2003 році.  За його словами, у слова Чубинського під час друку закралася помилка. “Правильно „и“, а не „а“: „ще не вмерли України ні слава, ні воля“. Тобто не померли слава і воля країни, а не „ще не вмерла Україна“, оскільки далі виходить безглуздя: і слава, і воля. Ні логіки, ні поєднання, ні граматичного зв’язку в мовленні. Тож це була помилка”, — зазначив перший президент країни.

…і в райському куточку

Цікаво, чи співала гімн згідно з настановами Л.М. Кравчука група українців та українок на Лазурному березі Франції? Серед них, завдяки відео в мережі, можна було впізнати особу, напрочуд схожу на главу Офісу президента Андрія Богдана. І не самого, а в супроводі дівчат в українському народному одязі, тобто з глибоким декольте. Прибув він у райський куточок Франції, як виявилося, на якесь “круте” (ох, не люблю це слово…) весілля. І все б нічого – вільна людина має право обирати місце і час свого перебування – але саме з часом вийшла якась дивна “неув’язка”. Забави пана Богдана в типовому стилі нуворишів (ресторани, яхти) відбувалися саме під час святкування Дня Незалежності. Коли президент Володимир Зеленський брав участь у параді в центрі Києва і виголошував спічі, глава його Офісу веселився в галасливій компанії із згаданими декольтованими “ледями”. Щоправда, державницьку свідомість учасники party таки виявили – гульня, як уже згадувалося, супроводжувалася виспівуванням Державного гімну…

Головні невдачі України

Відомий дипломат, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко спробував визначити чотири головні невдачі України за її 28-річну історію. Найбільшою поразкою держави, на його думку, є те, що владу в ній вдалося захопити олігархам. А головним наслідком цього, що можна вважати другою невдачею, є відсутність соціальної справедливості: розрив між дуже багатими і дуже бідними просто  колосальний. Третя  невдача України, на думку В. Огризка, полягає  в тому, що людина тут не відчуває себе захищеною, оскільки правова система не працює. Немає чесних судів, немає куди звернутись за захистом своїх порушених прав. Так усе переходить у четверту невдачу, коли у багатьох людей просто виникає відчуття безвиході. Вони втрачають надію, не вірять у перспективу та їдуть з України в пошуках кращої долі.

Тернопіль

Заголовки для життєстверджуючого настрою

Заголовки на сайтах останніми днями тішили око своєю бадьорістю і життєстверджуючим настроєм: “На Тернопільщині у Дністрі втопилася дитина”, “У парку на лавці знайшли мертвого чоловіка”, “У ДТП біля Тернополя загинуло подружжя. Сиротами залишилися четверо дітей”. “Бійця з Тернопільщини застрелив товариш по службі?”. Після  звернення очільника міста з нагоди Дня Незалежності, яке читалося “з глибоким і неослабним інтересом” і в якому наголошувалося, що “місія нашого покоління – довершити побудову сильної, заможної, держави вільних громадян!” (зі знаком оклику) і що “Україна переможе, що кожен українець буде захищений, що наші діти матимуть гідне майбутнє” (без знаку оклику) вони виглядали не дуже радісно. Точніше –  зовсім безрадісно. Але знову і знову звертаюся до надихаючих рядків і знаходжу моральну опору в тому, що “Країна має зробити вибір. Кожен з нас має зробити вибір” (без знаку оклику). Один з нас зробив свій вибір: поцупив із торгового закладу м’ясних виробів на суму 250 тис. грн. Напевно, довелося бідоласі вивозити пікапом чи, як мінімум, величенькими тачками…

Ігор Дуда