Більше чотирьох місяців тривала реставраціях пошкоджених у квітні вхідних дверей Архикатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ. 26 вересня їх привезли з майстерні та змонтували на місце.

– Розраховували, що реставрація триватиме місяць-два, та це виявилося не так просто, – розповів Сергій Полуботько, майстер-реставратор ковальської фабрики «Арма» в Івано-Франківську. – У дверей була сильно пошкоджена нижня частина: проіржавілі від часу листи сталі та зламані, скручені, погнуті рами від удару автомобілем. Рами ці складні – з двох кутників, які кріпляться між собою. Нам довелося висвердлювати всі завіси, спеціальним пристроєм вирівнювати рами. Робили все так, як на початку двадцятого століття, коли ще не використовували зварювальні апарати, а все скріплювалося клепами. Звичайно у тих місцях, де не можливо було відреставрувати автентичним способом, ми вирізали частини рами і замінили їх новими, використовуючи зварювання. Ці двері були виготовлені у 1908 році місцевим автором Станіславом Асенком. Його майстерня розташовувалася на вулиці Свєнтоянській у Тернополі. На дверях була встановлена відповідна табличка. Її ми передамо у музей, а натомість виготовимо нову. На жаль, більше відомостей про майстра не вдалося знайти. Перший раз їх реставрували у 1950-х роках після Другої світової війни. Ми спеціально залишили на дверях сліди від куль та осколки для історії, тільки на прохання архітекторів заробили великий наскрізний отвір від снаряду. А перші двері у храмі були дерев’яними, такими, які збереглися до сьогодні у вхід в Захристя. За їх зразком ми виготовили ручку до вхідних дверей, якої не було. Також повністю замінили замок і зробили до нього ключ. У нижній частині замість пошкоджених корозією листів сталі встановили нові, а верхню частину тільки порихтували. Тепер міцність дверей стала значно кращою.

Відреставровані двері мають чорний колір та з часом його планують змінити. Яким саме він буде, за словами отця Ореста Павліського, вирішуватимуть разом з реставраторами та науковцями. Він також додав, що вартість реставрації оплатила винуватиця, яка пошкодила двері, в’їхавши до Катедри автомобілем.