У Тернополі прокуратура вимагає скасувати рішення облради, яка закликала бойкотувати мовний закон. Натомість робоча група, створення якої ініціював президент, розробляє свої зміни до закону. Вони мають посилити позиції української мови. Щоправда, до виборів ці нововведення навряд чи розглянуть.

Депутати визнали документ не чинним в регіоні і попрохали Конституційний Суд його скасувати, йдеться у сюжеті ТСН. Керівник відділу прокуратури тернопільської області Галина Борщевська розповідає: “Порядок застосування мов в Україні визнається виключно Законами України. Відповідно він не може визначатися рішенням сесії”. Тернополяни натомість запевняють, що саме мовний закон порушує Конституцію. Голова тернопільської облради Олексій Кайда ділиться планами: “На найближчому сесійному засіданні ми розглянемо цей протест прокурора, як це і вимагає закон, але я впевнений,що депутати не підтримають цей протест”. Не виключено, що незабаром сваритися через мову Тернопільській облраді та прокуратурі не доведеться, бо і сам мовний закон невдовзі може змінитися. Свою редакцію документа запропонувала робоча група на чолі з Раїсою Богатирьовою. Законопроект зобов’язує використовувати українську в судо- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. До того ж – 75 відсотків телеефіру має звучати українською. А от регіональних мов не буде. Нацменшини лише матимуть право відстоювати інтереси своєї мови, якщо у селі чи місті їх проживає більше 30 відсотків. Вадим Колесніченко проти нового документа. Мовляв, він ускладнює життя нацменшинам: “Це знущання над конституцією і міжнародними зобов’язаннями”. Бо, щоб село перейшло, приміром, на румунську, парламенту доведеться ухвалювати окремий закон. ” Жодна обласна чи районна рада не надавала статусу регіональній мові. Це були інформативні рішення”, – каже автор закону. Мовляв, статус було надано ще в 2003 році Хартією регіональних мов. Закон лише пришвидшив її виконання. У Херсоні, наприклад, громадяни невдовзі зможуть писати звернення російською. Противники мовного закону певні, що за комфорт доведеться платити – приблизно 17 мільярдів гривень. При чому ці гроші йтимуть не з державного бюджету, а з місцевих. Нардеп Вячеслав Кириленко розповів: “Немає пояснень, де брати гроші на цей закон, навіщо його ухвалювати саме в тих регіонах, які більше потребують вирішення соціальних проблем”. “Такі акти повинні розглядатися тільки на референдумах і в разі будь-якого результату скаржитись буде ні на кого. Так скаже суспільство”, – поділився думкою комуніст Євген Царьков.