“Марсель” – “Шахтар” – 3:1
![](https://zz.te.ua/wp-content/uploads/2024/02/1-34-1024x519.jpg)
Якщо адміністратори “Шахтаря” розглядали заздалегідь можливі варіанти переїздів і перельотів на наступних стадіях Ліги Європи, то відучора ці турботи впали з їхніх плечей: “гірники” у матчі-відповіді в Марселі поступилися господарям. І, що найприкріше, поступилися безнадійно, що називається, за всіма статтями. Керівництво французького клубу якраз перед матчем змінило головного тренера: місце “лузера” Дженаро Гаттузо на тренерській лаві посів “лузер” нещодавнього Кубку африканських націй Жан-Луї Гассе, котрого під час групового турніру усунули з посади коуча збірної Кот-д’Івуару. Івуарійці після цього (чи внаслідок цього) перемогли в турнірі, а Гассе “зализував” моральну рану недовго й майже одразу приступив до роботи з “Марселем”. Приступив успішно – на жаль, за рахунок “Шахтаря”.
![](https://zz.te.ua/wp-content/uploads/2024/02/Markev.-1-300x200.jpg)
Ось що сказав перед грою Мирон Маркевич: “Зміна біля керма “Mарселя” може піти йому на користь. В таких випадках, особливо перед відповідальними поєдинками, це згуртовує команду, змушує діяти через “не можу”, аби справити враження на нового головного тренера. Важливо вистояти й не пропустити в перші 20 хвилин. Якщо ж господарі заб’ють швидкий гол, то враховуючи їхнє вміння миттєво переходити від оборони до наступу, гостям буде скрутно. По-третє, “гірникам” треба бути зосередженими в єдиноборствах. В “Mарселі” багато індивідуально сильних виконавців, й багато залежатиме від того, наскільки ефективно гості діятимуть у підстраховці, чи не виникатиме вільних зон. Гору візьме той, хто менше буде помилятися біля своїх воріт“.
![](https://zz.te.ua/wp-content/uploads/2024/02/Sudakov-pen..jpg)
Спробую розглянути матч, відштовхуючись від цього прогнозу маститого наставника. Правду кажучи, діяти аж “через не можу” господарям не довелося – гості гречно полегшили їм завдання численними і регулярними помилками в захисті. Робили це всі, в тому числі й той, з ким пов’язувалися чи не головні надії в плані стійкості й “резистентності” ігрової структури команди – досвідчений Степаненко. В перші 20 хвилин вдалося вистояти і навіть забити – Судаков реалізував пенальті на 12 хв. Тішилися цим “гірники” не дуже довго: вже через 10 хвилин Обамеянг скористався вільною зоною, створеною для нього “загальмованим” захистом “Шахтаря” і зрівняв рахунок. У першому таймі було щось віддалено схоже на небезпечні моменти у Егіналду і Сікана, але у другій половині сповна проявила себе недостатня нині потужність “Шахтаря” в атаці, доповнена, задля повної незугарної картини, “дитячими” помилками в обороні. В епізоді, коли на 74 хв. “Марсель” забивав другий гол, захисники нашого клубу виглядали наче сонні мухи (ось вам і зосередженість в єдиноборствах, про яку попереджав Маркевич …), а третій м’яч, що влетів у ворота “гірників” на 81 хв. – результат спільних зусиль Степаненка і голкіпера Різника, які не змогли порозумітися між собою в доволі простій ситуації. Мирон Богданович наче у воду дивився: “Гору візьме той, хто менше буде помилятися біля своїх воріт“. Можливо, він навіть заздалегідь знав, хто буде помилятися більше…
![](https://zz.te.ua/wp-content/uploads/2024/02/Rakyts-k..jpg)
Головний тренер “Шахтаря” оцінив матч якось надто по-науковому: “Марсель” сьогодні заслужив на перемогу своєю опортуністичною грою”. З університетського курсу історії пригадую, що опортуністи – це щось негативне, таке, що “єдино правильним” марксистсько-ленінським вченням трактувалося як ренегатство, відступництво, зрада і т.д. Хоча це всього лише означає вміння скористатися наданою можливістю. Що “Марсель” у звітному матчі успішно й зробив – скористався нагодами, які йому люб’язно надали “гірники”.
Що ж, до наступної стадії турніру вийшов той, чиї шанси вище оцінювали букмекери і фахівці. Невдача, зрештою, очікувана – це вам не виліт від румунської “Тімішоари” в кваліфікації до Ліги чемпіонів в серпні 2009 та ще й у ранзі володаря Кубку УЄФА. Напевно, нинішній “Шахтар” видає “на гора” те, що може за теперішніх обставин і особливо докоряти гравцям за невдачу не варто. Огріхи весняного футболу і неоднаковий ігровий стан у порівнянні з представниками західних країн як були, так і залишаються об’єктивною проблемою нашого футболу, і це можна зрозуміти. Що важкувато зрозуміти – то це паскудну звичку регулярно наступати на одні й ті ж граблі у вигляді необов’язкових і дуже прикрих “ляпів” у захисті, які значно полегшують життя суперникам…