Повідомленням про навалу Росії, багато з яких принесені вітром із заходу, хтось схильний вірити, хтось вважає їх “туфтою”, а ще хтось, можливо, вже приготував “тривожну валізку” і прислухається, чи не пролунає серед звичних міських шумів отой, який сповістить, що саме час вимикати усі електроприлади, хапати в руки найнеобхідніше і чимдуж бігти…

А куди, власне, бігти? От для таких невігласів, які в критичну мить ладні кидатися на всі боки, і розробили турботливі функціонери міськради  інтерактивну карту захисних споруд. З її дoпoмoгoю жителі грoмади мoжуть дізнатися місця рoзташування схoвищ, прoтирадіаційних та найпрoстіших укриттів. Всього ж, виявляється, на теритoрії грoмади, є 92 захисні спoруди: 55 схoвищ, 37 прoтирадіаційних укриттів, 127 найпрoстіших укриттів. Із них, як зазначається, у кoмунальній власнoсті міста перебуває 3 схoвища та 6 прoтирадіаційних укриттів; в oбласній та райoнній кoмунальній власнoсті 1 схoвище та 8 прoтирадіаційних укриттів; у державній власнoсті 30 схoвищ та 19 прoтирадіаційних укриттів; в іншій фoрмі власнoсті 23 схoвища та 4 прoтирадіаційних укриття. Щоправда, доводилося читати, по-справжньому придатні з них можна перелічити на пальцях однієї руки. А в деяких знайшли прихисток… бари. Також не зовсім зрозуміло, для чого ота деталізація: “у кoмунальній власнoсті міста”, “в oбласній та райoнній кoмунальній власнoсті”… Може, в критичний момент пропускати у сховища будуть за “файною картою”?

А взагалі – краще б не було приводів щоб скористатися всією цією захисною інфраструктурою. Одного разу на березі Чорного моря мені довелося на власні очі побачити механізм зародження і подальшого лавиноподібного розвитку паніки серед великої маси людей. У сонячний полудень легенький вітерець несподівано подужчав, небо вкрили хмари, на берег почали накочуватися хвилі… Раптом, ніби нізвідки, в повітрі з’явився рій сарани. Люди на березі моря здивовано загомоніли, показуючи на нього. Буквально за лічені секунди рій набув розмірів величезної хмари і посунув з боку моря на берег. Повітря розітнув розпачливий жіночий вереск, і купа людей, які ще недавно розслаблено ніжилися на сонечку, обганяючи й збиваючи з ніг одне одного, кинулися геть з пляжу… Нагадаю – загроза (як виявилося через короткий час – дуже перебільшена) крилася в комахах, які навряд чи могли завдати якоїсь серйозної шкоди. Тепер спробуйте (суто віртуально) спрогнозувати поведінку свою і своїх співгромадян, коли б з неба  справді падало щось смертоносне, здатне розірвати людину на шматки… Отоді ви, звісно, неквапливо і розважливо сядете за комп’ютер, відшукаєте на сайті міськради (у розділі “Е-сервіси”) місцезнаходження найближчої захисної споруди. Потім так само спокійно розрахуєте час, за який зможете туди дістатися, далі – візьмете “тривожну валізку” (не забути б зубну щітку й рулон туалетного паперу…) , позакриваєте вікна, вимкнете всі електроприлади і…

… і на цьому апокаліптичні фантазії, мабуть, варто закінчити…