Коли когось із діячів місцевих випадає іноді зустріти,

Спитати хочеться: “Ви близько чи далеко від корита?”

Питання не пусте, як декому спроможне здатися,

А визначає, як людина в нашім світі може почуватися

***

Чому, частенько хочеться спитати,

Так рвуться в нас на керівні посади й в депутати?

Так б’ють себе у груди й запевняють,

Що лиш народ і його благо в своїх думах мають?

На ці питання відповідь відома й тайною не оповита:

Туди ті рвуться, котрі хочуть бути ближче до КОРИТА,

КОРИТО – це поняття в нас, якщо цілком відверто,

Засвідчує, що можеш незрівнянно краще жерти,

Ніж робить це весь люд простий навколо,

Ось тут, як мовиться, і проступає правда гола,

Бо так ведеться в Україні та у місті “файному”: як хочеш добре жити,

Пропхатись намагайся якнайближче до корита,

Воно – для обраних, обласканих, для славної “еліти”,

Воно собі на радість дає змогу жити,

І задля цього на посади й в депутати преться мотлох усілякий,

Хоча підстав (передусім моральних) на це все не має аж ніяких,

Зате наділений властивістю (й талантом!) десь тихенько, десь – відкрито

Пробитися і втриматись біля корита,

Бо в Україні та й місті дуже “файному” усі шляхи відкриті

Для тих, хто дуже прагне бути ближче до КОРИТА

***

Коли когось із діячів місцевих випадає іноді зустріти,

Спитати хочеться: “Ви близько чи далеко від корита?”…