«Моє кохання на війні», «Наші чоловіки сильні, а не залізні», «Поверніть тата додому», «Мій  чоловік доброволець, а не ув’язнений», «Вимагаємо термінів служби» – у неділю в Тернополі рідні захисників влаштували акцію на підтримку демобілізації. Близько понад 50 учасників зібралися з плакатами на Театральному майдані.

Рідні запалювали різнокольорові димові шашки та скандували гасла: «Демобілізація», «Вимагаємо термінів служби». Про це повідомляє видання “Погляд“.

Координаторка акції у Тернополі Вікторія Заєць розповідає, що її чоловік Андрій у перші дні повномасштабного вторгнення пішов добровільно захищати країну. Без досвіду і військової кафедри. Він ніколи не тримав в руках зброю. Чоловік має звання молодший сержант. Служить у піхоті.

“На Бахматському напрямку вже 4 місяці. Буває раз в тиждень дзвонить. Якщо два рази, то для мене «вав»”.

За весь час була лише одна 10-денна відпустка, розповідає Вікторія.

“Важко було йому. Був дуже лякливий. І для нього не жарти повітряна тривога. Навіть, коли їздять мотоцикли без глушника, для нього це було страшно. Він шукав відразу свій автомат. Наша держава має обов’язково реабілітацію військових проводити, після того, як вони там побули. Це ненормально. Це зовсім інший світ. І потрібна реабілітація, щоб військові хоч трішки адаптувалася після того. Хочу, щоб це було на державного рівні. Щоб людей навчали, як спілкуватися з військовими. Як з родинами спілкуватися”.

На акції рідні захисників вимагають певних термінів служби, щоб влада прийняла законопроект 9142 (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення строків військової служби за призовом під час мобілізації), для того, щоб була демобілізація військових після 18 місяців служби за власним бажанням.

“Наша мрія, щоб скільки чоловік відслужив, щоб стільки і відпочивав”, – каже Вікторія Заєць.

На запитання, чи залишиться хтось на фронті, якщо законопроект буде підписаний, Вікторія відповідає, що 100%.

“Зайдіть у Файні заклади у п’ятницю ввечері. Повірте, я вам знайду, хто там буде воювати. Так само у фітнес-клубах. Я бачу це щодня”.

Вікторія Заєць хоче, щоб інші родини не боялися виходити.

“Якщо не ми, то хто це буде робити. Цивільним це непотрібно. На жаль. Коли починалася війна, я була впевнена, що це круто, що чоловік пішов сам. Це поважалося, а зараз суспільство це не поважає. Я для них ніхто. І мій чоловік також”.

Також жінка надіється, що такі акції не прийдеться робити щонеділі. Рідні захисників вірить, що влада їх почує.

“Зараз рідні збирають підписи під листом до Президента. На сьогодні вже зібрано понад 500 підписів”.

На акцію прийшла і Марія Пасемник з 5-річною донечкою. Її чоловік воює з березня 2022 року.

“Хочу, щоб дитина росла з батьком, а не без нього. За цей час чоловік був два рази по 10 днів у відпустці. Але це мало. Наші воїни дуже втомлені. Заміни не має. Холод собачий, дощ. Вони постійно в окопах сидять. Це не людські умови. Постійно обіцяють ротацію. Одні і ті самі не можуть захищати Україну. Всім потрібна незалежна Україна. Дитина кожен день плаче за татом, ходить з фотографією і цілує її. Це ненормально. Так не має бути. (плаче, – ред.)”, – розповідає жінка.

На акцію прийшли і дві Світлани, їхні чоловіки зараз воюють разом. Захисники з перших днів пішли воювати і за цей час мали по дві відпустки.

“Ми хочемо, щоб наших чоловіків поміняли. І сказали терміни. По Тернополю дуже багато хлопців гуляє. Хлопці реально виснажені. Моральний дух впав повністю”, – кажуть жінки.

У Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Житомирі, Тернополі та низці інших обласних центрів України жінки також вийшли на акцію з вимогою демобілізувати військовослужбовців, які перебувають на службі понад 18 місяців.

8 листопада Верховна Рада підтримала продовження строків воєнного стану в Україні й загальної мобілізації на 90 діб – до 14 лютого 2024 року. Це було вже дев’яте голосування парламенту за продовження цих термінів від початку повномасштабної війни.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Їхню дію кілька разів продовжували.