Великодні дні спонукають нас усіх по-новому побачити і відчути себе, оцінити чистоту своїх помислів, бажань та вчинків. Великдень – велике свято для всіх українців, які в ці дні відчувають себе єдиною родиною. Традиції святкування Великодня в Україні дуже давні, однак кожна родина має свої, – які передаються з покоління в покоління.  Громадсько-політичний діяч, екс-голова СБУ Валентин Наливайченко у бліц-інтерв’ю розповів про те, як святкують Пасху у його родині.

На Великдень кожна християнська родина збирається разом.  Які традиції святкування має Ваша родина?

Моя мама родом з Вінниччини, батько – з Запорізької області. Обидві мої бабці були дуже віруючими.  Вони все життя мешкали у селі, і коли ми, міські діти, приїжджали на канікули, то бабці потайки нас водили до церкви і вчили молитов.

А сам Великдень я зазвичай відзначав у бабці в селі на Запоріжжі. Перед святом бабця завжди білила хату, ми, малі, брали участь у ремонті, на кухні допомагали. Від таких приготувань назавжди залишилося відчуття народження чогось нового, світлого і теплого, народження нової надії. На свято бабуся завжди вдягала нову хустку – і це для нас було символом врочистості Великодня.

Мабуть, і  Великодні страви якісь у дитинстві були улюбленими?

Як і усім дітям, з дитинства мені запам’яталися солодощі, – паски, яких довго чекали. Були з родзинками і без… Надзвичайно смачними вони здавалася, коли їх приносили додому зранку, після освячення в церкві. Жили тоді бідно –  пам’ятаю, борошно купували завчасно і зберігали до самого Великодня. Крашанки фарбували цибулинням – нам, дітям, це дуже подобалося.

З чого починалося святкування Великодня?

Обов’язково ходили до церкви – коли крадькома, потім вже відкрито. Неправду кажуть ті, хто стверджує, що на Сході та Півдні України все було інакше. Важче було з огляду на те, що свого часу значно більше було знищено храмів та ікон. А віра – вона завжди була, зокрема і у мене завдяки моїм бабусям. Ще пам’ятаю погоду на Великдень. Таке маленьке диво – у цей день у нас завжди було сонячно.

Як зараз святкує Великдень Ваша сім’я?

Коли я почав працювати в дипломатичних представництвах, у 90-х роках ми збиралися в українських церквах, завжди святкували з українською громадою. За кордоном це дуже важливо – серед  діаспорян-українців ти почуваєшся, як удома.

Коли повернувся до Києва, і за часів роботи в СБУ, завжди відвідував Великоднє богослужіння у Володимирському соборі. І зараз Володимирський собор для моєї родини – місце, де ми радіємо Христовому Воскресінню. До церкви обов’язково йдемо з кошиком. У ньому паска, крашанки – все як має бути.

А паски купуєте чи вдома печете?

Паски пече дружина, причому дуже смачні. Аж шкода, що вона це робить лише раз на рік (сміється).

Посту дотримуєтеся? Що любите із великодніх страв?

Посту дотримуюсь у ключових позиціях – не вживаю алкоголю, м’яса. Важливо не забувати, що Великдень – це духовне свято. Тому не розумію людей, які  сприймають його в першу чергу як свято для шлунку. Хоча звісно, улюблені  великодні страви є – паска і крашанки. Якось так закладено з дитинства. Ну і трішки ковбаски.

Так, справді, про духовність люди часто забувають. Та й українська церква, на жаль, роз’єднана. Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб подолати духовний розкол українців?

Українці – християнський народ. Христова віра, а саме її основи – любов, справедливість та милосердя, є фундаментом нашої самобутності.  Саме християнство допомогло нашому народу вижити  в часи орди – монгольської, московської та більшовицької.

До світла Великодня тягнулись мільйони українських душ – воно давало їм силу та надію і в карпатських лісах, і у сибірських таборах, і на підпільних богослужіннях, укріплювало в прагненні здобути волю для свого народу, майбутнє для своїх нащадків.

На жаль, нині українська церква не є єдиною. Наш північний сусід робить усе, щоб розкол між церквами поглиблювався, а Україна була духовною колонією «руського мира». Чекісти в рясах сіють розкол та розбрат в українській громаді. Щоб це зупинити, треба відновити історичну, духовну єдність усіх українських церков Київської традиції, як це було в часи хрещення Русі.

Хто повинен об’єднати церкву?

Організаційна єдність церков є справою духовенства. Чим менше політики втручатимуться у цей процес, тим швидше він буде завершений.  Місія ж українських патріотів – захищати український світ, наші традиційні цінності, та протистояти засиллю бездуховності, аморальності, які його руйнують.

Що б Ви хотіли побажати українцям до Великодня?

Найголовніше – щоб світлий дух Великодня  зберігся у наших сім’ях та обдаровував їх любов’ю, порозумінням та миром. Нехай це велике свято принесе духовне відродження та нові надії для всього нашого народу.

Христос Воскрес!