Цьогорічний виборчий процес кардинально відрізняється від попередніх парламентських виборів. Одну із відмінностей, як пояснюють психологи, відображає різноманіття партійної символіки. Виборча кампанія має багато яскравих кольорів. Але не завжди і не усі кольори психологічно позитивно впливають на виборців. Наприклад, білий колір є кольором духовної невизначеності.

– Підсвідомо білий колір у символіці сприймається, як певна невизначеність. І людина, коли вона бачить це, в неї підсвідомо створюється враження, що є якась певна незавершеність. Є певні гасла, певні програми, певні моменти, які хоче запропонувати та чи інша політична сила, але немає відчуття того, що є певна завершеність в цьому всьому. Так ніби то є якісь недомовки. І досить часто білий колір використовується тоді, коли людина не відчуває себе достатньо впевнено і їй потрібно обов’язково покладатися на ще когось, на ще якісь сили, крім своїх власних сил, свого власного потенціалу, – пояснює кандидат психологічних наук технічного університету Наталя Гаєвська.

Більш виграшним є сірий колір, який символізує стабільність і респектабельність. Хоча, в той же час, негативний вплив сірого кольору полягає в тому, що він підсвідомо може викликати відчуття печалі і меланхолію. До активних дій закликає червоний колір.

– Червоний колір, так вже було складено історично, що це є колір королів, владик і, водночас, диктаторів. Разом з тим, це є колір нав’язаної і насильницької покори. В основному, червоний колір тих, скажімо так, громадських рухів, які намагаються зайняти свою певну позицію в суспільстві. Як правило, це є колір опозиції, але тієї опозиції, яка є дуже агресивною, схильною до дій, – розповіла Наталя Гаєвська.

Чимало партій у своїй символіці використовують синій і блакитний кольори. Синій, зокрема, сприймається, як колір свободи і справедливості, а разом із тим, як колір послуху, що символізує внутрішню силу. Але тільки у випадку, якщо він ні з чим більше не поєднується. Відмінність блакитного кольору від синього полягає в тому, що це колір почуття свободи, легкості і духовності, але це і колір духовних мрійників.

– Політичні сили, в яких є цей колір, вони досить часто можуть бути, ніби, як здобиччю, інших політичних сил, інших загарбників. Використання цього кольору вказує на якусь певну неспроможність, нездатність відстоювати свої власні інтереси, свої власні переконання. Як правило, ті, хто використовує цей колір, рано чи пізно, або змінюють свою символіку, або вони стають абсолютно неспроможними і поглинаються якимось іншими силами, – вважає психолог.

Багато у цьогорічній передвиборній кампанії використовується чорний колір. З точки зору психології, це вважається негативним. Його використання закликає до якихось войовничих дій, непокори і прояву агресії. Але сьогодні, впевнені психологи, це на часі.

– Використання в цій кампанії чорного кольору є поверненням до націоналістичної символіки, символіки УПА і політичні партії, які його використовують, намагаються взяти силу і енергію власної ідентифікації зі всім українським, внутрішньою силою, протистояння тим негараздами, з якими зараз зіткнулася наша країна, – говорить Наталя Гаєвська.

Єдиним кольором, який сьогодні взагалі не використовується, є помаранчевий. І тут, каже Наталя Краєвська, є два фактори. Помаранчевий підсвідомо повертає до помаранчевої революції, яка не виправдала сподівань українців. І другий фактор, усе, що починається під цим кольором, ніколи не доводиться до логічного завершення.

Успішним кольором психологи називають зелений або поєднання зеленого із жовтим.