«У вас є дві біди – дороги і політика», – зазначив представник Торгової палати.

28-29 квітня у Тернополі проходив VI-й Міжнародний інвестиційний форум. Традиційно відкриття і перші офіційні зустрічі відбувались у головному корпусі Тернопільського національного економічного університету. Як завжди, представники влади хвалились успіхами та досягненнями, іноземці обережно висловлювались щодо подальшої співпраці, не уточнюючи її фінансового розміру. Після того, ніби підтверджуючи економічний потенціал краю, губернатор Валентин Хоптян підписав угоду про міжрегіональне співробітництво Тернопільщини та Пензенської області Російської Федерації. Після цього учасники розійшлись працювати у секціях.

На форумі чекали Азарова…
Форум – такий собі ярмарок наречених: кожне підприємство намагалось представити себе якнайкраще. Молокозаводи задурно пригощали твердими сирами, пивзавод – пивом, рум’яними боками спокушали короваї і булки хлібокомбінату «Агробізнес», лісгосп вабив зеленню вирощених саджанців і «технарі» – науковими розробками. Щоправда, під час розмови один бізнесмен проговорився, що імпровізовану ВДНГ підприємці влаштували, сподіваючись на зустріч із прем’єр-міністром Миколаю Азаровим, мовляв, їх запевнили, що той обіцяв приїхати на форум. Однак урядовець зібрання чи то проігнорував, чи просто не наважився ступити на Галицькі землі, тож дегустувати каву із сиром і тістечками довелося студентам – майбутнім економістам, банкірам, податківцям.
– Я не хотів би зараз озвучувати, що ми зробили за цей рік, тому що деякі домовленості ще в роботі. Бізнесмени не люблять, коли питання комерційних взаємовідносин достроково оприлюднені, бо завжди є конкуренти, – підкреслив заступник голови ТОДА Андрій Фліссак. – Зараз єдине, що можу сказати, у нас була надзвичайно активно й ефективно проведена робота по підприємству «Бортнеце», тому скоро почнеться робота по підвищенню потужності підприємства і по збільшенню на заводі до 2-2,5 тисячі нових робочих місць. Досягнуто прекрасних домовленостей із фірмою Knauf, але не буду поки нічого говорити, бо ми вже колись мали необережність розповісти про один із проектів: фірма MAN 3 роки тому планувала будувати у нас завод із будівництва автомобілів. Інформація потрапила в пресу, і вони згорнули проект. Ми втратили 700 млн. доларів.
Також відбулись переговори з послом Індонезії. Ця екзотична країна для нас представляє великий інтерес, бо є третьою чи четвертою по народонаселенню в світі, але у них є потреба в продуктах харчування, тому їх цікавить наше сільське господарство і переробка, машинотехнічна продукція. Також їх зацікавила можливість інвестувати безпосередньо в підприємства, щоб створювати спільні підприємства або свої, які би займались переробкою аграрної продукції з наступним експортом до Індонезії. Але це наша продукція і наші робочі місця, тим більше, створені у сільській місцевості. Також ведуться переговори з В’єтнамом.

Місто поставило на аеропорт…
Тим часом представники Міжнародного трейд-клубу досить скептично вислухали презентацію бізнес-проектів. Начальник управління економіки, промисловості та праці Тернопільської міської ради Юрій Дейнека розповів про задум мерії створити на базі Тернопільського аеропорту західноукраїнський логістичний центр. При цьому ради – обласна і міська гарантують повне сприяння при оформленні документів та отриманні дозволів для роботи. До того ж мерія обіцяє виділити 15 га землі для будівництва терміналу і всієї потрібної інфраструктури.
Чиновник так захопився планами, що запропонував для інвестування промислові підприємства, що «мають прекрасні потенційні можливості зі всіма необхідними комунікаціями, щоб вкладати гроші і виробляти продукцію». Ми говоримо про «Домобудівник», комбінат «Текстерно», комбайнобудівний завод, радіозавод «Оріон».
Також Ю. Дейнека розповів, що «триває документальна розробка нового житлового комплексу, розташованого за 4,5 км від залізничної станції, 8 км до аеропорту. У новому районі буде побудовано гуртовий ринок, виставковий центр, інші об’єкти, що дасть значний поштовх для розвитку міста та області загалом і транзитного потенціалу».

… А область – на альтернативне паливо і Діснейленд
Гендиректор заводу газового обладнання «АльфаГазпромкомплект» Степан Лукасевич розповів членам міжнародного трейд-клубу про розробки альтернативних видів палива. «Проект розраховано на 46 котелень. Окупність – 1-1,5 роки, вартість проекту – 987 млн. 800 тис. грн. (98 млн. євро). Строк кредитування під 18% річних – 5 років. Показники економічної ефективності – чистий дохід: 1 млрд. 281 млн. 250 тис. грн., строк окупності – 2 роки 9 місяців, – підкреслив Степан Лукасевич. – Даний інвестиційний проект відображає основні тенденції ринку у зв’язку з подорожчанням газу».
Голова правління ЗАТ «Житлово-будівельний комплекс «Митець» Михайло Мацієвський представив молодіжно-дитячий, спортивно-оздоровчий, розважально-туристичний готельний комплекс. У своєму рідному селі Чагарі Гусятинського району підприємець почав будувати український діснейленд (проект розроблено відомим архітектором Олексієм Степановим), співоче поле, кінний та гольф-клуби, школу-філармонію, а внизу, де розташований унікальний каскад озер і у долинах джерела, облаштуємо пляжі для відпочинку. Сюди вже завезли понад 200 машин каменю і чекають на пісок. «Ми огородимо все, щоб гуси, качки не заходили у воду, щоб був відпочинок, пустимо катамарани, відкриємо тенісні корти зі штучним покриттям, волейбольні, футбольні міні-поля, – розповів Михайло Мацієвський. – Нами вже прокладено півкілометра дороги біля лісу до співочого поля і, можливо, вже цього літа пустимо паровозики на колесах, щоб діти на фестиваль «Купальська феєрія», що традиційно проходить у липні в селі, могли б покататися. Крім того, в озера запустили рибу. Українці їдять дуже мало риби, тож я взяв в оренду декілька водойм, деякі з них перебували у жалюгідному стані, які довелось розчищати. На Івана Купала беріть вудочки і приїжджайте порибалити».
У запалі емоцій підприємець сказав: «Губернатор Василь Хоптян, коли взнав про дендропарк, навіть дозволив забрати нам частину лісу. І ми вирішили перетворити його на паркову зону». Бачте, як легко, варто тільки пообіцяти чиновнику казку.

«Інтегралом» зацікавились банки
Наступного дня гостей запросили на ТОВ «Інтеграл». На території України це єдине підприємство, яке виробляє прилади електроживлення з оптимальними технічними параметрами. Підприємство знайоме з усіма відомими операторами телекомунікацій: мобільного зв’язку, інтернету. Враховуючи, що до 2017 року Україна повинна перейти на цифровий стандарт у телебаченні, зараз ведуться активні переговорили з компаніями, зайнятими у цій сфері, зауважила директор товариства Ольга Колос. Сьогодні підприємство співпрацює з Молдовою і Білоруссю. Нещодавно «Інтеграл» виграв тендер, оголошений одним із найбільших банків України, щодо постачання елементів живлення для банкоматів і платіжних терміналів. Відтак із цього приводу ведуться переговори з іншими банками. А ще підприємство працює над альтернативними джерелами енергії. Вже проведено розробки і запущено в експлуатацію декілька об’єктів: система живлення вуличного освітлення, промислових, побутових об’єктів від сонячної енергії та повітряногенеруючих установок.
До речі, саме це підприємство найбільше зацікавило гостей форуму.

«Ви не знаєте, чого хочете від інвесторів»
Загалом аналізуючи проекти, іноземці одностайно відмічали дві «больові точки» Тернопільщини: дороги і відсутність фахово підготовлених проектів.
– Якщо ви хочете, щоб область розвивалась економічно, вам треба розробити багато економічних проектів, але в першу чергу вам треба зробити дороги, – зазначив радник посольства Словацької республіки Йозеф Калман. – У Словаччину, де є хороші дороги, приходять хороші інвестиції, там будуються великі підприємства, люди знаходять роботу. На жаль, у Словаччині також є регіони з поганими дорогами і туди ніхто не йде. Я не експерт по аеропортах, але знаю, що розвиток аеропорту – важлива проблема. Багато летовищ працюють у мінусах, наприклад, аеропорт «Прага» чи «Братислава». Вони економічно не ефективні. Хоча вам це дасть можливість транспортних перевезень не тільки пасажирів, а й вантажів.
Олександр Баркалов, представник в Україні німецької компанії WILO (світовий лідер насосного обладнання) після відвідин Почаївської лаври відзначив: «Це дуже гарний об’єкт, але і там дощова вода повинна кудись зливатися. Також ми готові зробити комплексні пропозиції вашому водоканалу, комунтеплоенерго. Взагалі нас цікавить будь-який об’єкт, будь-яке село».
Директор ТОВ «Тхайсімекс» (В’єтнам) Фам Чунг Тунг вбачає, що Тернопіллю потрібно розвивати швейну та харчову промисловість, сільське господарство. Тим часом в’єтнамці готові постачати в наш регіон морепродукти і морожену рибу.

Комунальний аеропорт нікого не цікавить
Свого незадоволення не приховував і представник Торгової палати України Валерій Балясний. «Ваші підприємці не вміють презентувати своїх проектів, – наголосив він. – Вони не розуміють завдання й інтересів іноземних інвесторів, вони залазять у наукові хащі, які цікавлять лише професіоналів. Інвестору потрібно знати зміст проекту, скільки він коштує, чи є сертифікація, які гарантії і за скільки часу окупиться, який ринок збуту. Після Тернополя ми їдемо у Хмельницький і Запоріжжя, Рівне, і все, що підприємці не знайшли для себе у Тернополі, вони зможуть підшукати в інших регіонах.
Щодо аеропорту, ваша влада хоче отримати гроші на аеропорт, але не хочуть міняти форму власності. Скажіть, ви будете робити ремонт чужої квартири?
У вас ще одна величезна проблема: в області нестійкий політичний клімат, за рік змінилось три губернатори. Скажіть, хто буде вкладати гроші, коли відомо, що через пару місяців у вас може бути інший губернатор. Перш за все гроші люблять спокій і тишу. От навіть початок форуму. Я всіх просив: виступайте російською або з перекладачем, бо іноземці не розуміють української мови. Ні, голова обласної ради говорив українською без перекладача, мер Тернополя – українською, але з перекладачем, губернатор – російською. Таке враження, що три гілки влади між собою не можуть домовитись або права рука не знає, що робить ліва.
Наступне – дороги. Бізнесмен зі Словаччини двічі перебортовував колеса, поки доїхав до Тернополя. Приїхав – жахливо лаявся. Яких можна чекати інвесторів, коли неможливо до вас доїхати».
Начальник управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності ОДА Василь Кравець, підсумовуючи роботу форуму, сказав наступне: «Основне завдання форуму – створити майданчик, щоб бізнесмени могли зустрітися й обговорити той чи інший напрямок своєї діяльності, взаємовигідну торгівлю, інвестиційні проекти. Кошти, вкладені в промоції регіону, завжди окуповуються. Присутність на форумі 22-ох представників держав налаштовує оптимістично. Інформацію про економічний потенціал області з часом буде опрацьовано, виставлено на їхні сайти, розповсюджена серед бізнесменів.
Підприємці зацікавились радіозаводом, що виробляє низькочастотні засоби зв’язку для залізниці, спецслужб, та світлотехнічною продукцією фірми «Ватра».

Жанна Попович, “Номер один”