Не тільки можуть, а й зобов’язані законодавством винищувати бездомних собак користувачі мисливських угідь на Тернопіллі. Це підтверджують мисливці й екологи. Проте захисники тварин вважають, що таке ставлення до псів-безхатченків – неправильне.

При цьому і мисливці, і екологи, і представники природозахисних організацій визнають, що основна причина появи бездомних тварин – жорстокість людини. Саме ми винні, що пси винищують диких звірів.

В – Хтось вивіз, хтось викинув, хтось не годував, а хтось – бив. Так і з’являються бездомні собаки, – розповідає заступник начальника головного управління охорони навколишнього природного середовища в області Петро Сеник. – Бродячі пси рвуть усе, що бачать. Скажімо, вони заганяють диких кіз так, що ті врешті падають. Тоді тварин розривають. Вони борються за шматок м’яса агресивніше, ніж навіть вовки! Адже вовки – санітари лісу, полюють на хворих і поранених тварин. Натомість пси не є елементом ланцюга харчування.

Природоохоронець зазначає, що сам бачив, як безпритульні собаки заганяють звірину у лісі. Петро Сеник констатує, що законодавство зобов’язує користувачів мисливських угідь знищувати таких псів як шкідників. На цьому ж роблять наголос мисливці. Голова Тернопільської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок В’ячеслав Веселяк на підтвердження своєї позиції згадує статті 33 і 34 Закону «Про мисливське господарство та полювання».

– Діють клуб службового собаківництва та кінологічна служба при товаристві мисливців і рибалок. Там займаються собаками, – пояснює мисливець. – Безпритульних псів – сотні. Їх не можна вважати службовими. Вони бігають всюди і чіпляються до людей. У Тернополі їх дуже багато у промзоні. От, я їхав до вас у редакцію (на вул. Дубовецьку, 1б – прим. ред.) і тільки біля гуртожитків комбайнового нарахував 11 таких тварин. Якби хтось наважився біля них проїхатися велосипедом, залишився б без штанів.

Петро Сеник пояснює, що навіть стерилізовані бездомні пси можуть лякати дітей чи, наприклад, вагітних. Водночас він вважає, що притулки для тварин потрібні, адже саме звідти бездомних тварин можуть забрати у сім’ї. Тож ті тварини можуть стати чиїмись улюбленцями. В’ячеслав Веселяк додає, що пси-безхатченки є небезпечними і через те, що не проходять вакцинацію. Втім, Україна підтримує європейську практику гуманного ставлення до тварин. Вона забороняє відстрілювати тварин чи вбивати їх якимось іншим способом у населених пунктах та на відстані до 200 м він них, наголошує пан Веселяк. Тому мисливці й відстрілюють їх тільки на полях та у лісах.

– Собак у селах і містах не відстрілюють уже впродовж двох-трьох років. Колись це робили відповідально, у присутності представників санепідемстанції, міліції, жеків, місцевих голів, – продовжує пан Веселяк. – Тепер же, особливо у селах, бездомними псами ніхто займатися не хоче. Хоча сільради мали б карати власників тварин, які винні у тому, що їхні собаки врешті стали безхатченками.

У Тернополі нічийних собак стерилізували протягом трьох років, повідомили в міському управлінні житлово-комунального господарства (ЖКГ). Встигли стерилізувати приблизно 700 чотирилапих. На вуха їм чіпляли жовті бирки. Цих тварин тернополяни уже встигли назвати «комунальними». Проте тепер операції не проводять, бо уряд відніс до розряду психотропних препарат «Кетамін». Його використовували для наркозу під час стерилізації.

– Проблему бездомних тварин може вирішити центр стерилізації, який працює у Дичкові. Але на його добудову й оснащення потрібно ще 300 тис. грн, – продовжують в управлінні. – А щоб заклад заробляв на себе, варто при ньому облаштувати притулок, де господарі могли б залишати тварин, наприклад, на час відрядження чи іншої поїздки.

Комунальники, обираючи власні засоби боротьби з псами-безхатченками, посилаються на досвід країн Європи. Мовляв, там етап «активної» стерилізації тривав чотири роки і після того безпритульних тварин у містах справді меншало.

– Також потрібно, щоб до справи долучалися громадські організації. Вони допомагали б шукати нових власників для стерилізованих собак, – додає член громадської організації «Ноїв ковчег» пан Олег, який попросив не вказувати прізвище у газеті. – А місто мало б зрозуміти, що воно зацікавлене брати на себе стерилізацію бездомних тварин з його околиць. Адже частина із них все одно приходить у Тернопіль.

Оскільки ніхто наразі не може законодавчо вирішити проблему бездомних тварин, нестандартну пропозицію має керівник «Ноєвого ковчега» Олег Гром.

– Дати якусь пораду однозначного вирішення проблеми у селі я не можу, адже ми в місті також її вирішити не можемо. Але в тому, що з’являється бездомна тварина, винні люди. Це вони її викинули, – наголошує захисник тварин. – Нагадаю слова чоловіка, який змінив Індію – Махатми Ганді: «Хочеш змінити світ – зміни себе».

Володимир МОРОЗ, «20 хвилин»