Пригадую, як рік тому, тогочасна опозиція, а нинішня влада на всіх кутках волала про недолугість тодішніх керманичів, їх неспроможність справитись з поставленими економічною кризою викликами.

Потрясаючи перед нашим носом стосами дрібно списаного паперу її спічрайтери, вирячивши очі та бризкаючи слиною, забивала нам баки байками про ВЕЛИКИЙ ПЛАН РЕФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА (який, нібито, у них є, лише потрібно дати можливість втілити його у життя). Де той план, панове “реформатори”, де “покращення життя вже сьогодні”? Можливість втілення – на підносі. У вас є все. І послушний зал парламенту, який голосує лише за помахом руки диригента-комцертмейстра, і такий самий ручний кабінет міністрів, і важелі впливу на ситуацію, в кінці-кінців.

Немає його і не могло бути. Якого приплоду можна чекати від “політичних онаністів” й ” імпотентів від економіки ” (перепрошую за натуралізм)? Лише одна симуляція процесу з недолугими спробами, так, «по старій пам’яті». І тільки.

Тому, давайте пофантазуємо. Вигадаємо самі собі утопію. Місця, якого немає. І накреслимо те, що так модно називати дорожньою картою.

Для початку визначимося яким повинно бути наше суспільство. Радше, те суспільство, яке ми хочемо бачити.

Ідеального середовища не буває. Завжди знаходяться ті паршиві вівці, що паскудять всю отару. Хоча, так хочеться щоб їх було якнайменше. Отож, наше суспільство має бути побудоване на твердому підґрунті міжлюдських відносин, що базуються на релігійних, морально-етичних нормах взаємного спілкування,з міцними сімейними та національними традиціями, які ще донедавна були так притаманні українській нації.

Будь-який тоталітарний режим всіма силами протистоїть подібній моделі суспільства, оскільки вона є чужою для нього за своєю природою. Більше того, небезпечною. Система взаємоповаги, толерантності не потерпить жодної спроби приниження, зневаги, чи, тим більше, брутального насилля над особистістю. Тому і режим у нас має бути демократичний, у найкращих його проявах.

Для організації життя суспільства необхідні інституції, які б стояли на сторожі його інтересів, встановлювали загальноприйнятні правила поведінки у ньому, опікувалися його безпекою та слідкували за поведінкою тих паршивих овець, які, як ми встановили, є у кожній отарі. Допоки, нічого кращого, як держава, людство не вигадало.

Таким чином у нас уже є три складові з яких можна ліпити задумане. Бракує лише з’єднувача, речовини, не обов’язково фізичної,яка б поєднала складові у єдине ціле. Саме для цього існує національна ідея. Споконвічне бажання і прагнення якоїсь визначеної територіально, етнічно, чи етнічно-територіально спільноти достойно жити у цьому світі.

А отут то і пробуксовує наше будівництво. Ніяк не вдається вгадати з інгредієнтами з’єднувача. Кожен пропонує свій рецепт. І, чомусь, кожен наступний – гірший від попереднього. Здається, майстер все добре розповідав і про складники, і про дозування, і своїми руками, які нічого не крали, щось монументальне виліпив. Та було достатньо легенького подиху вітру, як від глиняного Колоса – лише жменька трухлявого пороху. Не на тому замішував і, напевно, не з тими. Інший майстер взагалі, як то кажуть, «не по тих ділах» і підручні його такі ж.

Позичити у братів-сусідів, до яких так тяжіє нинішній майстер – не вийде. Ті б і раді, та самі ще не визначились до кінця. І у них в головах якийсь коктейль коїться. Інколи таке привидиться. Чи, що самодержець разом з «залізним» Феліксом у шкірянках «Інтернаціонал» співають, чи, що робочий з селянкою у руках замість молота з серпом тримають якогось двоголового покруча, а воно, благеньке, ще й крильцями тріпоче, чи, взагалі нечуване, адмірал Колчак з генералами Дєнікіним й Власовим над Рейхстагом перевернутий триколор голландський «водружають». Так, що їх зараз, у такому стані, краще не рухати. Хай «вкилішкуються».

Саме тому головне для нас тепер – самотужки з рецептом визначитися. Потім, бажано, в черговий раз, з достойним майстром не прогадати. А, може, майстриню запросити? І  буде все добре, і заживемо ми…

А поки що – маємо, що маємо. Дорожню карту, одним словом, з вказівником на якому якась дуже коротка математична формула. І більш нічого.