«Ваш син в міліції. Потрібно заплатити п’ять тисяч гривень, аби його відпустили». Слова невідомого чоловіка, мов обухом, вдарили жительку Почаєва. Як? Чому? Та голос в телефонній слухавці оговтатися від несподіваної звістки не давав. «Потрібно п’ять тисяч гривень. За ці гроші відкупимо ноутбук, який ваш син розбив. Його затримали. Він потребує вашої допомоги». Жінка стояла, мов вкопана. Материнське серце підказувало, що бути такого не може, але ж їй зателефонували…
Далі усі дії виконувалися під чітку вказівку невідомого. Забігла додому, вхопила п’ять тисяч гривень і побігла до найближчого терміналу, аби переказати гроші і врятувати сина. Не важко уявити стан матері, котрій сповіщають про нещастя з її рідною дитиною. Розпач, відчай, бажання за будь-яку ціну вберегти свою кровинку. Саме цей психологічний тиск й застосовують найчастіше мобільні шахраї. І як свідчить статистика, доволі часто їм вдається виманити у жертв чималі кошти.
Як розповів начальник сектору карного розшуку Кременецького райвідділу внутрішніх справ Олег Мацьковський, за невеликий період часу у районі сталося два подібних випадки мобільних шахрайств. Жителька Почаєва перечислила на рахунок невідомого абонента мобільного зв’язку п’ять тисяч гривень. Зловмисник повідомив матері, що її сина затримали за вчинення хуліганських дій, мовляв, побився з кимось та ще й розтрощив чужий ноутбук. Аби уникнути відповідальності, потрібно було відкупити дорогу техніку. Жінка навіть не встигла усвідомити, що ж сталося, але рятувати сина кинулася стрімголов.
Ще одній жертві мобільного шахрая допомога синові, котрий, начебто, мав проблеми із законом, обійшлася у тисячу чотириста гривень. «Благодійник» просив вдвічі більше, але бідолашна кременчанка благала, що не має таких коштів, тому зловмисник погодився на меншу суму. Жінка кинулася до банкомату, зняла всю заробітну платню і перевела її частково картками через термінал на рахунок мобільного, який їй вказав невідомий абонент.
У двох цих історіях багато спільного. По перше, телефонували із мобільних, номери яких не визначаються. По-друге, весь час, коли жінки бігали, шукали гроші, переказували їх на рахунки, зловмисники були на зв’язку. Словом, контролювали кожен крок жертв, таким чином не даючи їм змоги бодай засумніватися у їхніх словах, не те, щоб зв’язатися з дітьми і перепитати, що ж трапилося. По-третє, ні один, ні другий парубки не виявилися причетними до кримінальних діянь.
Щоб розпізнати обман міліціонери радять зв’язатися з сином, донькою, чи іншим родичем, навіть, якщо почули запевнення про його зламаний мобільний апарат, чи про неможливість спілкуватися. Якщо ж зловмисник наказує вам не класти трубку, бо інакше це нашкодить комусь з ваших рідних, спробуйте знайти інший засіб зв’язку і таки зателефонувати. Коли ж усі спроби зв’язатися закінчилися невдачею, тоді наберіть 102 і дізнайтеся, чи справді ваш син, донька чи хтось інший, за кого ви збираєтеся платити, перебуває у відділенні міліції, там обов’язково нададуть таку інформацію. Ще до кінця не вірити несподіваним повідомленням, задуматися, чи вас не розводять. Попросіть того, хто вам телефонує, назвати ім’я вашого рідного, місто в якому він живе, описати його зовнішність і відповісти на запитання особистого характеру. Стовідсотково, злодій зникне зі зв’язку, і ви переконаєтеся, що з вашими рідними все гаразд. Адже схема у таких шахраїв дуже проста: випадковий номер, випадковий абонент, навмання кинене запитання, чи є у вас син, або донька, а далі стандартний набір фраз. Все з єдиною метою – заробити на вас гроші. Повірте, зловмисник не відає про вас абсолютно нічого, ні вашого імені, ні міста, де ви живете, ні, навіть, чи є у вас діти. А ви, підтримуючи телефонну розмову з таким «благодійником», самі даєте йому інформацію.
Міліціонери застерігають: не довіряйте шахраям та пройдисвітам. Не купляйтеся на усілякі хитромудрі вигадки, зроблені з однією метою – видурити у вас гроші. Перш як переказати невідомим суму, засумнівайтеся у правдивості його слів. У будь-якій ситуації не поспішайте робити поспішні кроки, щоб згодом не шкодувати про зроблене.