Світ

“Я ж попереджав…”

Висловлювання на кшталт “Я ж вас попереджав, а ви не прислухалися до моїх слів” можна почути не лише в повсякденному житті – вони доречні й у відносинах в царині великої політики. Президент США Джо Байден заявив, що Володимир Зеленський не взяв до уваги його попередження про те, що Росія вторгнеться в Україну. Сполучені Штати почали піднімати тривогу через підготовку Росії до вторгнення в Україну за багато тижнів до того, як Путін оголосив про “спецоперацію” 24 лютого. “Багато людей думали, що я, можливо, перебільшую, але я знав, і ми мали дані, які підтверджували, що Путін збирається перейти кордон. У цьому не було жодних сумнівів. Але Зеленський не хотів цього чути і багато людей також”, – сказав він. Втім, Байден також визнав, що можливість повномасштабного вторгнення Росії могла видаватися надуманою. “Я розумію, чому вони не хотіли цього чути і в це вірити, але він (Путін) все ж вторгся в Україну”, – зазначив президент США.

На дуже ранній стадії

Якби про подібне завели мову, приміром, Сомалі, Афганістан чи хоча б Албанія, то на ці заяви можна було б відреагувати відомим “Чиє б нявчало, а твоє б мовчало” (загорнутою, звісно, в дипломатичну обгортку). Але оскільки з такою заявою виступила країна, яка посідає провідне місце в світі в питанні протидії корупції та верховенства закону, то тут, мабуть доведеться прикусити язик. Данія заявила, що Україна наразі недостатньо відповідає критеріям, пов’язаним із стабільністю інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини, повагу та захист меншин. Києву, на думку Копенгагена, потрібно “принципово покращити свою законодавчу та інституційну базу”, щоб досягти прогресу в усіх цих напрямках. Данія переконана, що Україна перебуває “на дуже ранній стадії готовності взяти на себе зобов’язання щодо членства в ЄС”. Не надто приємно таке чути? Напевно, адже такі докори зовсім не схожі на заспокійливі казки Андерсена перед сном. Але й той же язик не повернеться гонористо стверджувати, що усе сказане не дотикається до нас жодним боком…

Україна

Могло бути гірше

Цифри мають властивість неприємно різати слух. П’ята частина або 20% наразі окупованих Росією української території – саме з категорії таких “ріжучих знарядь”. Втім, заступник голови Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Андрій Іллєнко висловив переконання, що Україна обов’язково поверне усі свої території. “20% – це, звичайно, немало, але навіть 0,2% окупованої української території – це багато, тому що це означає, що на частині нашої землі ворожий чобіт окупанта і там страждають українські люди”, – зазначив він. За словами політика, російським військам не вдалося виконати свій початковий план, і вони, програвши на деяких напрямках, відступили та відмовилися від багатьох своїх цілей. ” Усе могло бути значно гірше. Зараз я абсолютно переконаний, що ми повернемо усі окуповані території, включно з тими, які Росія загарбала в 2014 року. Але, якщо зняти рожеві окуляри і дивитися на реальний стан речей, то треба визнати, що ворог у нас сильний і його не слід недооцінювати”, – підкреслив А. Іллєнко.

Гірка правда

Здається, настає час, коли жорстка і не завжди приємна на слух правда починає брати гору над недоречною ейфорією і відверто “шапкозакидацькими” оцінками. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що втрати українських військових зараз становлять від 100 до 200 людей щодня. За його словами, однією з головних причин такої великої кількості є відсутність паритету між українськими та російськими військовими можливостями. Простіше кажучи, солоденькі й доволі шкідливі оповідки про те, що Росія вже вичерпала свій потенціал, краще вилучити з обігу. Радник також повідомив, що Україні потрібні сотні найпотужніших артсистем, які є на Заході і які він може нам надати. Крім цього, Україні потрібно до 300 ракетних систем, щоб мати можливість досягти паритету з вогневою потужністю Росії та звільнити окуповану територію. “Поки Росія не зазнає серйозної військової поразки, ніяка форма діалогу не буде можливою, і вони продовжуватимуть намагатися захопити частину нашої країни”, – зазначив М.Подоляк.

Без “Війни і миру”

Можна позаздрити нинішньому поколінню учнів: їм не доведеться вивчати на пам’ять доволі довгі й доволі занудливі роздуми князя Болконського про дуб у романі “Война и мир”. Свого часу, пригадую, їхньому “зазубрюванню” не допомагало навіть те, що у фільмі їх проголошував кумир усього СРСР В.Тихонов (він же Штірліц). Міністерство освіти і науки готує зміни до шкільних навчальних програм з таких предметів, як захист Вітчизни, зарубіжна література, історія України та всесвітня історія. Як розповів заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко, група спеціалістів має подати МОН пропозиції змін щодо шкільної програми з кількох предметів. Зокрема, із програми зарубіжної літератури мають намір виключити отой самий товстезний і малозрозумілий “Война и мир” Льва Толстого. Крім цього, заступник глави МОН повідомив, що наразі тривають дискусії щодо того, чи варто залишати у програмі зарубіжної літератури когось із російських письменників. Він також заявив, що програму з цього предмету суттєво оновлять.

Тернопілля

Нищимо самі себе

Вподобали собі останнім часом російські ракети наш край і заходилися залітати до нього з акваторії Чорного моря. Завдяки пильності нашої ППО досі, на щастя, обходилося без жертв, отож краяни вирішили власними силами виправити це упущення агресора й вкорочують собі віку різними способами. Пріоритет тут, безумовно, за автотранспортом – практично жодного дня не обходиться без повідомлень про ДТП із покаліченими й загиблими. Віддається данина і літньому сезону: за дві доби вода забрала життя чотирьох мешканців області. Фігурують в кримінальній хроніці також вистрибування з вікна 8-го поверху (начебто добровільне) і куріння в ліжку (останнє). Як бачимо, не надто потрібна й “допомога” московитів – ми самі активно нищимо себе – здебільшого завдяки власним нехлюйству, легковажності та кричущій безвідповідальності. Тим часом в одному з парків Тернополя патрульні провели надзвичайно ефективну операцію – “поспілкувалися з громадянами стосовно недопущення куріння тютюнових виробів, розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв чи появи у громадських місцях у п’яному вигляді” (саме так було повідомлено). Тепер отих порушників там, мабуть, і серед білого дня з вогнем не відшукаєш. І нарешті – про прекрасне і вічне: на сцені драмтеатру мали показати один за одним “Гормон кохання, або Тестостерон” і “Естроген”. Мабуть, на думку митців – найбільш затребувані нині мешканцями “файного” міста гормони…