«Українські стейки для нас надто дешеві?»  – стаття під такою назвою розміщена в польській  Gazeta Wyborcza від 22.11. “Західна аналітична група” подає український переклад цього дослідження, з якого чітко прослідкувуються «вуха» української влади у затягуванні переговорів з Європейським Союзом.

Автомобілі та сільське господарство – це дві головні перешкоди для підписання угоди про вільну торгівлю з Україною. Чи вдасться їх подолати на саміті Україна-ЄУ у Брюсселі?

Зрозуміле одне – переговори нарешті набрали обертів. Політична й економічна криза, яка охопила Україну наприкінці 2008 року, загальмувала переговори. Тупик був такий, що одного разу делегація ЄУ в Києві демонстративно вийшла з будівлі Міністерства економіки України.

– Україна довго не могла визначити, як швидко вона хоче відкрити свій ринок для імпорту з ЄУ, і виключала із цього процесу цілі галузі, що не узгоджується з принципами угод про вільну торгівлю, – розповідає GW Ева Синовєц, яка донедавна була головним перемовником від імені Унії. – Після президентських виборів і зміни посад в уряді нам також довелося трохи почекати, щоб досягти очевидного поступу, – додає вона. ЄУ як одне ціле є найважливішим торговельним партнером України, тоді як експорт ЄУ в Україну – це лише 1,3% загального обсягу експорту Унії. 2009 року Україна була лише 30-м торговельним партнером Унії з імпорту і 20-м з експорту. Попри це, Київ увесь час має дефіцит у торгівлі з ЄУ.

Про що вже вдалося домовитися?

– Ми погодилися відкрити наші ринки, а саме: скасувати мита на майже 95% обсягу торгівлі між Україною та ЄУ. Україна робитиме це повільніше, ніж ЄУ, оскільки є економічно слабшим партнером, – каже Синовєц. Режим вільної торгівлі поширюватиметься на основні експортні українські товари: залізну руду і вироби зі сталі. Нині ЄУ накладає на них мито в розмірі 2,5% вартості. Україна живе за рахунок металургії – комбінати Донбасу і Кривого Рогу створюють близько 20% ВВП, а руди і сталь – це аж до 30% українського експорту до ЄУ. Без мита Унія також імпортуватиме продукцію хімічної промисловості, включно з добривами, від якої до недавнього часу Унія захищала свій ринок. На 80% товарів, що ввозять в ЄУ, ставка мита буде нульовою. Серед них найважливіші експортні товари України: залізна руда і вироби сталі, але на них уже й так поширюється нульова ставка. – Але найбільшою проблемою Унії є сільське господарство. ЄУ хоче зберегти квоти для українського зерна, м’яса, молока, птиці, – каже Синовєц. Українське сільське господарство після краху 1990-х років переживає бум, цей сектор найкраще пережив кризу. Але Франція і Німеччина, а також Польща побоюються, що дешеве українське зерно і м’ясо з родючих чорноземних степів зіпсує прибутки фермерам з ЄУ. Польща вже одного разу, 2008 року, зажадала збільшення мита на українську пшеницю. Україна прагне, щоби квоти, в рамках яких вона експортує зернові в ЄУ, поступово збільшувалися. Власники сільськогосподарських підприємств, що виникли на місці колишніх колгоспів, мають великі надії на угоду про вільну торгівлю.

– Україна є єдиною країною у світі, де яловичина дешевша, ніж свинина, – сказав газеті “День” Віталій Завадський, керівник підприємства “Агросолюшнс”. Блокування українського експорту яловичини до ЄУ завдало збитків компанії, тож Завадський не може дочекатися, коли стейки з його корів знову повернуться на європейські столи. Але українцям буде важко переконати партнерів з ЄУ піти на поступки. По-перше, вони самі нещодавно прийняли – після Росії – експортні мита на зернові, боячись спекулятивного зростання цін. По-друге, мають ще багато зробити, щоб виконати санітарні норми ЄУ, особливо це стосується молока та птиці. Інша проблема – це українські перевізники. Сьогодні Європою їздять колони українських вантажівок, які возять товари з Унії в Україну.

– Українці також мають великі апетити щодо внутрішнього ринку ЄУ. Вони були б конкурентоспроможними на ньому, тому що Україна має нижчі екологічні та соціальні стандарти, і це те, чого бояться перевізники з Унії та самі країни-члени. Тому Унія не хоче відкривати для України ринок послуг перевезення сухопутним транспортом, – каже Синовєц, але підкреслює, що в інших секторах (наприклад, телекомунікації, пошта, морський транспорт або фінансові послуги) Україна отримає шанс стати частиною внутрішнього ринку ЄУ, коли наблизить своє законодавство до права Унії. А чого бояться українці? Автомобілів з Унії. Українці здебільшого їздять в імпортних автомобілях, але протягом останніх кількох років добре продавалися вироблені в Україні корпорацією “УкрАвто” машини марок Chevrolet і Daewoo. Скасування імпортних мит на автомобілі означає проблеми для компанії. Окрім того, українцям, на відміну від росіян, не вдалося залучити західні інвестиції у виробництво автомобілів. Україна хоче виключити автомобілі з режиму вільної торгівлі, побоюючись, що без протекціоністських митних тарифів автомобілебудування не виживе.

– Автомобілі – це аж 5% експорту ЄУ в Україну, і важко уявити, що Унія тут поступиться, – наголошує Синовєц. Вимоги ЄУ також не подобаються виробникам українських вин. Українські норми досі дозволяють використовувати назву “вино” для напоїв, кріплених спиртом. У ЄУ це немислимо. – Наш “портвейн”, що складається з води, барвника, підсилювача смаку і спирту, зникне з ринку, коли буде заборонено використовувати назву “вино”, а на етикетці з’явиться напис “виноподібний напій”, – каже один з українських імпортерів вин. – Не залишиться людей, які купуватимуть його. Навіть якщо вдасться успішно вирішити проблеми сільського господарства і автомобілів, Київ буде змушений шукати, як заповнити бюджетну діру, яка виникне через зникнення доходів від імпортних мит на товари з ЄУ.

– Мита – це 20% доходів нашого бюджету, – сказав недавно президент Віктор Янукович. Він підкреслив, що Україна буде самостійно визначати темпи економічної інтеграції з ЄУ. Коли 2008 року Україна вступала до Світової організації торгівлі, це супроводжувалося великими надіями. Політики казали, що завдяки відкриттю економіки до країни попливе потік іноземних інвестицій, так як це відбулося в Китаї. Тому експорт з новостворених заводів зрівноважив би дефіцит торгового балансу, який Україна має багато років. Дуже скоро виявилося, що зниження тарифів не досить. Інвесторів відлякувала всюдисуща корупція, адміністративний параліч, що випливав з політичної війни, яка нищила країну, некомпетентність держслужбовців. У владній Партії регіонів популярна думка, що 2008 року перемовники “помаранчевого” уряду погано влаштували справу вступу до СОТ.

– Сам вступ – це, очевидно, величезна перевага, але умови вступу – це інша річ, – каже GW впливовий український політик. – Уряд повинен бути дуже обережним, тому що інакше Унія нас переграє, – пояснює нам один з економічних консультантів Януковича. Вступ до СОТ, проте, не залишає Україні вибору, хіба що швидко закінчити переговори щодо угоди про вільну торгівлю з ЄУ. Дорога в інший блок – митний союз Росії, Білорусі та Казахстану, який формує Москва, – для неї закрита.

– Вступ до цього союзу неможливий, хоча політичні опоненти звинувачують нас у таких планах, – сказав GW віце-прем’єр-міністр українського уряду Борис Колесніков. Однак економісти зазначають, що завдяки вільній торгівлі інвестиції з ЄУ можуть поплисти в Україну ширшим потоком. Повториться казус Центральної Європи – буде вигідно будувати заводи для того, щоб експортувати на Захід. Робоча сила є дешевою і добре освіченою, а український ринок – це понад 40 мільйонів осіб. Якщо на саміті 22 листопада вдасться розв’язати найважливіші проблеми, то, на думку комісара ЄУ з торгівлі Карела де Гюхта, підписання угоди може відбутися вже в середині наступного року.

Автор: Рафал Засунь [Rafał Zasuń]
Назва оригіналу: Ukraińskie befsztyki są dla nas za tanie?
Джерело: Gazeta Wyborcza, 22.11.2010
Зреферував: Омелян Радимський