Уряд пропонує Верховній Раді вдосконалити державне регулювання грального бізнесу. Запропонований Кабміном законопроєкт передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і створити автоматизовану систему ліцензування компаній. Мета змін — зробити процедуру ліцензування справедливою та прозорою. 

Законопроєкт уже розглянув профільний комітет парламенту та рекомендував прийняти його за основу.

Історія питання

Як відомо, гральний бізнес отримав право на легальну діяльність у 2020 році. Регулювати організацію та проведення азартних ігор в наземних закладах та мережі інтернет доручили спеціально створеному органу — КРАІЛ. Згідно з законом, одним з основних завдань Комісії стала видача ліцензій. Упродовж трьох років дозволи на проведення азартних ігор отримали понад два десятки компаній. Більшість з операторів (на момент написання цього матеріалу 15) працюють в онлайн-секторі. Серед них — казино Super Gra https://kurs.com.ua/azart/ru/casino/super-gra, яке одним з перших отримало ліцензію уже після початку повномасштабної війни.

Крім видачі ліцензій, КРАІЛ також розробила принципи відповідальної гри та запровадила реєстр осіб, схильних до ігрової залежності. Серед досягнень Комісії експерти називають боротьбу з нелегальним гральним бізнесом. Детальніше про результати роботи регулятора можна прочитати на сторінках інформаційного ресурсу Kurs Azart https://kurs.com.ua/azart/ru/.

Попри здобутки КРАІЛ не раз опинялася в епіцентрі скандалів. Упродовж кількох місяців через відсутність кворуму регулятор не міг приймати рішення і не видавав ліцензії.

Уперше ідею про ліквідацію КРАІЛ озвучили в Міністерстві цифрової трансформації восени 2022 року. На початку травня 2023 року Кабмін подав у Верховну Раду відповідний законопроєкт. Проте тоді його розгляд відклали.

Чому КРАІЛ хочуть ліквідувати

Ініціатори змін у регуляторній державній політиці стверджують, що Комісія не виправдала очікувань та не справляється зі своїми обов’язками. Як приклад наводять скандали, викликані видачею ліцензій сумнівним компаніям, які потім довелося анулювати. Ще однією причиною називають нездатність КРАІЛ ефективно контролювати роботу організаторів азартних ігор. Також регулятора звинувачують у тому, що передбачена законом система онлайн-моніторингу й досі не працює. Та найбільшим недоліком автори законопроєкту вважають корупційні ризики у роботі Комісії. Як стверджує очільник Мінцифри, запропонований проєкт закону містить чіткі критерії щодо вимог до ліцензіатів. Крім того, уся процедура ліцензування буде справедлива і прозора, оскільки стане повністю автоматизованою — процесу приберуть людський чинник. Зниження корупційних ризиків, за словами М. Федорова, сприятиме й покращенню інвестиційного клімату.