Урочистості з нагоди 68-річчя від Дня перемоги над фашистською Німеччиною щойно закінчилися у Тернополі. Сотні людей прийшли вшанувати пам’ять мільйонів українців, які загинули у Другій світовій війні.
– Я з віком зрозумів, що перемогу здобувала не тільки «Червона» армія, – каже ветеран Михайло Пашковський. Дістає з кишені гаманець, в якому видно фотокартку Степана Бандери. –Хоча я воював у лавах “Червоної” армії, він також був хорошою людиною, не все правда, що нам постійно розповідали. Треба нарешті перестати ділити Україну на той чи інший табір.
О 10 годині сотні людей, в тому числі військові, міліціонери і чиновники прямують до Парку Слави. Лунає траурна музика, ведучі читають вірші і просять присутніх вшанувати загиблих хвилиною мовчання. В цей час з парку чутно військовий салют з десяти пострілів. Далі слово надають Голові Тернопільської ОДА Валентину Хоптяну.
– Сьогодні урочистий день, адже це річниця визволення України від «Червоного» терору. – каже Хоптян проте одразу виправляється і замість «червоного», каже «чорний». Усі присутні починають перешіптуватися і реготати. Група молодих тернополян аплодують Валентину Хоптяну. Наприкінці виступу Голова ОДА цитує Президента і наголошує, що сьогодні маємо святкувати «День злагоди».
Координатор Автономних націоналістів Тернополя каже, що нинішні представники влади люблять обмовки і жартує, що скоро Валентин Хоптян приєднається до їхнього руху.
– Для нас це день трауру за жертвами війни, – розповідає Ігор Костюк. – Це день скорботи за 14 мільйонами українців, яких забрала Друга світова. Ми тут, щоб помолитися за загиблими і по можливості, не допустити розгортання червоних прапорів. Оскільки цього річ знову можливі провокації з боку комуністів, за нашою інформацією не тернопільських.
Збоку з червоною квіткою сидить ветеран, на піджаку десятки медалей та нагород.
– Звати мене Гуменюк Василь Андрійович, – розповів дідусь. – Воював я у 1 Українському фронті. Я родом з Борщівщини, але в Тернополі живу вже понад 50 років. З хлопців 22-го року народження, нас з фронту повернулося лише 3%. Учасник штурму Берліна, визволення Праги, був поранений. Хочу сказати, що в перші роки після війни жодних святкувань не проводилося. Однак тепер, я особисто радий хоч раз в рік прийти до Парку Слави. Чи вистачає пенсії? Мусить вистачати, вкладаємось.
Близько 11 урочистості завершуються. Люди починають розходитися, чиновники розсідаються по автомобілях. У Парку залишається більше сотні правоохоронців.
Джерело: Доба
Loading ...