«На перехресті двох мистецтв». Виставка із такою назвою відкрилася в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Це історія творчості та зустрічі двох непересічних тернополян: художниці Наталії Басараб та селекціонера ірисів Ігоря Хороша. Здавалось би, що може об’єднати різних за родом занять людей? Насправді, обоє вони творці і обоє закохані у квіти. І це чудово демонструє їх спільна виставка.

– Це проект, якого в цих стінах за 100 років музею ще не було, – зазначив Степан Костюк, директор краєзнавчого музею. – Споглядаєш намальовану квітку і вдихаєш аромат живої квітки. Ірис виростає із цибульки, але щоб вона давала плід потрібні працьовиті, натхнені і щирі руки – їх має Ігор Хорош. А коли ірис відцвітає, то можна його зафіксувати на полотні. Божий дар Наталки Басараб дає можливість увіковічити ту квітку, яка у природі вже не повториться. Цей синтез компонентів дає відчуття, що життя вічне.

Ідея спільної виставки виношувалася вже давно, але втілити її вдалося саме зараз.

– Ідея виставки виникла вже давно, напевно, років п’ять тому, – розповів Ігор Хорош, селекціонер. – Але в цьому році все зійшлося і ми її відкрили. На виставці є більше тридцяти сортів, переважно всі мої і упродовж всієї експозиції квіти будуть змінюватися: які іриси і півонії будуть квітнути, ті і будуть тут виставлятися свіжі. Я намагався, щоб на виставці були ті сорти, картини яких пані Наталя намалювала. Є «Місячна соната», «Ліна Костенко», «Озеро надії», «Дельфін і русалка» – сорт, який в минулому році став кращим ірисом в Україні і приніс мені кращу відзнаку за селекцію – медаль Ніни Мірошніченко. А ілюструє його розкішна, найновіша робота Наталії Басараб. Є і квітка, присвячена художниці, яку я вивів три роки тому. А наступного року сорт «Наталі Басараб» буде інтродукований в Америці і тоді наші колекціонери і селекціонери зможуть його висаджувати у своїх садах. Фіолетові кольори для мене – це кольори мудрості, яка приходить з роками. Пані Наталя для мене є такою мудрою жінкою, з її картин і зі спілкування з нею я черпаю життєву мудрість. Тому я бачив її в таких фіолетово-бузкових тонах, а не яскравих помаранчевих чи рожевих.

Малювати квіти Наталії Басараб завжди подобалося, а після знайомства з Іогрем Хорошем і його садом на картинах почали частіше з’являтися саме іриси.

– Квіти завжди любила малювати, – каже Наталія Бесараб, художниця. – Колись з початком сезону польових квітів приїжджала додому, йшла їх збирати і розставляла у відерця чи слоїчки, а потім малювала. Зображала й іриси, а коли з Ігорем познайомилась, то він сказав, що я малюю півники. Після того почала вивчати справжні іриси, досліджувати їх форму, їздила в його сад, бачила як він запилює їх. Як маю час, то під час цвітіння квітів стараюся поїхати туди помалювати, там чудова енергетика, багато квітів. А найновіша робота «Дельфін і русалка» з’явилася завдяки Ігорю Хорошу. Цей сорт має багато нагород і це мій подарунок до ювілею селекціонера.

Шанувальники творчості Наталії Басараб та любителі ірисів можуть завітати на виставку до кінця місяця. Подвійну красу живих та намальованих квітів можна буде спостерігати у виставковій залі краєзнавчого музею до 25 червня.

Ольга Трач

Фото автора