6 липня, за народним календарем, Горпини-купальниці. Назва свята походить від імені мучениці Агрипини, яка постраждала за християнську віру в ІІІ столітті, і наступним святом Івана Купала чи Купайла.

Цього дня заведено митися і паритися у лазнях віниками з цілющих трав. Молодь купається в річках і ставках. Увечері дівчата із гілки верби, вишні, чорноклену або іншого дерева роблять Марену, яку гарно наряджають, а хлопці в цей час готують вогнище. Коли настає пітьма, розпалюють ватру і попарно перестрибують через неї, причому загадують: якщо руки не розійдуться – бути весіллю. Марену, яка символізує Русалку, топлять у воді.  На воду ж дівчата пускають вінки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя.

У кожній місцевості свято проходить по-різному, але однією з головних його умов було і є збирання трав і коріння для лікувальних знахарських цілей. Вважається, що зібрані о цій порі трави і коріння мають велику цілющу, а також оберігаючу силу. Широко побутує легенда про квітку папороті, яка розкривається раз на рік – в ніч на Івана Купала. Тому, хто зможе знайти її, відкривається багато таємниць, він стане провидцем, буде багатим. У цю ніч дерева переходять з місця на місце і розмовляють між собою.