Динамо” – “Яблонець” – 0:1

“Спортинг” – “Ворскла” – 0:3

Матч на столичному  НСК “Олімпійський” за своїм рівнем напруги, продиктованим відсутністю будь-якого турнірного значення, разюче відрізнявся від поєдинку напередодні між “Шахтарем” і “Ліоном”. Попри запевнення тренера і футболістів у тому, що вони постараються “зіграти для глядачів”, провело його “Динамо” так, як і належить команді, гравці якої вже подумки перебувають на якихось екзотичних курортах. Перший тайм у їхньому виконанні – це просто ілюстрація відсутності елементарної зіграності вкупі з інертністю і традиційною недбалістю в захисті. І якби не “сліпота” ісландського арбітра. який прогледів підніжку голкіпера Бущана у власному штрафному майданчику, вже на початку гри перевага клубу з Чехії могла б вимірюватися двома голами. Плюс – чисельною перевагою. “З такою грою сьогодні далеко не заїдемо”, – бідкався коментатор. Нарікання доречне, особливо якщо врахувати, що не кращим чином діяли, так би мовити, “системоутворюючі” персоналії нинішнього “Динамо” – Циганков і Вербіч. Заміни у другому таймі гру господарів дещо пожвавили; особливо вдало увійшов у гру Цітаїшвілі; біля воріт гостей почали виникати небезпечні моменти, але струсити хоча б одне яблуко з “Яблонця” динамівці, як не намагалися, не змогли. Чим попсували враження від і без того далеко не блискучого футбольного року. Так би мовити, додали дьогтю, але у бочку не  з медом, а з прокислим квасом. Побачимо, кого 17 грудня обере для них в суперники жереб – тоді й стане більш-менш зрозуміло, як далеко зайдемо.

В анонсі перед матчем “Спортинг” – “Ворскла” йшлося про те, що полтавський клуб “змусить запам’ятати себе”.  Не знаю, чи буде на стадіоні “Жозе Алваладе” в Лісабоні встановлена пам’ятна дошка чи якийсь знак, присвячений візиту “Ворскли”, а от її гравцям виступ в Лізі Європи, можна припустити, запам’ятається: відвідали Лондон, Лісабон та ще й на додачу – Баку. Побачили тамтешні красоти й, можливо, привезли щось на згадку. Що ще? Ага, ще  тренер команди Василь Сачко висловив сподівання, що участь у нинішньому євросезоні послугує “поштовхом до нових досягнень” (А коли були старі? Може, я щось упустив? – І.Д). Його б слова, як мовиться – та й футбольному богу у вуха, але… але не будемо надто багато вимагати від далеко не провідної команди суцільно проблемного чемпіонату України. “В нашій групі було два фаворити: “Арсенал” і “Спортинг”. Ми поступаємося їм в класі, майстерності, швидкості. Це треба розуміти. Вище голови не стрибнеш”, – так невесело підсумував виступ команди той же В. Сачко. “Ворскла” виступила, можна сказати, як могла, і одну перемогу при п’яти поразках цілком можна було спрогнозувати заздалегідь. Хіба що також можна було припустити, що оця єдина звитяга випаде на домашній матч з “Карабахом”. Вийшло трохи навпаки, але загального враження це не змінює. І отак одразу повірити в слова коуча про “поштовх до нових досягнень” можна й не наважитися…

Ігор Дуда