Трохи більше півроку залишилося до завершення першої каденції першого в історії Тернополя мера-націоналіста Сергія Надала. З подачі власних піарників колишній податківець змінив мундир фіскала на цивільний костюм, обов’язковим атрибутом якої стала фольклорна вишиванка партії “Свобода”.
Таке перевтілення не тільки забезпечило впевнену перемогу в 2010 році, а й дозволяє міцно утримувати штурвал влади в обласному центрі. За півроку до виборів видається малоймовірним падіння Сергія Надала з мерського п’єдесталу. Незважаючи на постійні випади опонентів та нищівну критику ЗМІ, міський голова протягом 5 років вигідно відрізнявся від більшості політичних персонажів, а в критичні моменти демонстрував содідну перевагу серед “павуків у банці” у розумінні політичної ситуації та дієвості у господарських питаннях. Це, однак, не обіцяє легкої дострокової перемоги восени. По-перше, критика, яка лунає звідусіль, може створити синдром несприйняття більшістю тернополян, а з цим жоден позитивний піар не впорається. По-друге, Надал втратив політичний локомотив, яким була для нього партія Тягнибока. ВО “Свобода” нікуди не поділася, але її рейтинг викликає плачі та істерики у побратимів-націоналістів. Повторний союз Надала та “Свободи” може стати спільною братською могилою. Тому команда мера активно шукає нову політичну нішу та робить все, щоб розсварити між собою можливих опонентів. Наразі в кулуарах мерії готують кілька технічних проектів та технічних кандидатів, які мають виконати роль вдаваних опонентів під час кампанії. Наприклад, з певного часу на рекламних площинах, які належать комунальним підприємствам міськради, з’явилася доісторична партія Народний Рух, що контролюється підлеглим мера, та інші віртуальні, але сучасніші проекти. І це тільки початок. Завдання цих проектів – розосередити дії опонентів.
Відкриті опоненти
Наразі найсистемнішим опонентом видається колишній перший зам Надала Петро Ландяк. Представник партії Анатолія Гриценка не встиг попрацювати в мерії й півроку, як звільнився через скандал з “авторитетним” оточенням мера. З того часу підприємець Ландяк – послідовний аргументований критик Надала та свободівців у міськраді. У 2014 році він втратив реальний шанс стати нардепом за списком Гриценка, тому зараз мобілізує всі сили на самостійний похід у владу. Пан Ландяк спеціалізується на темі ЖКГ, шо особливо актуальна у зв’язку з піднянням тарифів, добре знає проблеми міста. На заваді до успіху може стати низький рейтинг “Громадянської позиції”.
До кампанії активної критики діяльності мерії долучився ще один потенційний кандидат – депутат міськради Віталій Цимбалюк. Син колишнього голови Тернопільської ОДА будує свою кампанію на використанні мілітарної та волонтерської тематики.
Потенційні опоненти
Свого кандидата на перегони прагнуть виставити “любі друзі” Романа Заставного, серед яких провладні Блок Петра Порошенка та Народний фронт Яценюка. Наразі від БПП активно піариться керівник відділення “Приватбанку” на Східному масиві Віктор Шумада. Його нардеп Степан Барна безуспішно проштовхував на посаду голови Тернопільської ОДА. Після того, як авантюра не вдалася, діяча, котрий одинаково слухняний з Барною і Заставним, позиціонують кандидатом у мери. Кандидатура відверто слабка і непрохідна. Імовірно, розкрутка Шумади – обманний маневр, щоб відволікти увагу від реального опонента, якого тихцем готує група Заставного. Можливо, це буде хтось з відомих у місті бізнесменів, волонтерів, або й нардепів.
Завіса таємничості навколо майбутнього висуванця від “Самопомочі”, представник якої Тарас Пастух переміг по міському окрузі на виборах до Верховної Ради. Навколо партії Андрія Садового гуртується чимало амбітних політиків та підприємців, причому з кардинально різними планами на вибори. Можливо, ставку самопочників на виборах покаже рейтинг “Топ-100 кращих тернополян”, який активно просуває один з помічників Тараса Пастуха. Не здивуємося, якщо його переможцем стане хтось “замільдований” “Самопоміччю”. Наприклад, шеф-редактор газети “Ріа плюс” Юрій Штопко. Не виключений варіант, коли Андрій Садовий проігнорує думку однопартійців і особисто домовиться з кандидатом. Ним однаково може стати як Сергій Надал, чиї люди також інкорпоровані у місцевій “Самопомочі”, або колишній політичний патрон Тараса Пастуха екс-нардеп Ярослав Джоджик, який досі не позбувся політичних аміцій.
З інших політичних сил своїх кандидатів запропонують “Батьківщина”, Правий сектор” та радикали Ляшка. У партії Тимошенко це буде ритуальний вибір між теперішнім в. о. голови ОДА Крисаком та киянином Романківим. У радикалів обиратимуть між заступником голови облради Сергієм Тарашевським та кандидатом-мажоритарником Андрієм Шевченком. Загадковий “Правий сектор” збільшує коло прихильників активними діями на Сході, однак ніхто не знає цивільних осіб, яких “правосеки” делегують у місцеву політику. У будь-якому випадку кандидат від “Правого сектору” здатен підняти градус напруги виборчої кампанії. З його вуст проблеми міста будуть звучати гучніше та переконливіше.
Не забудемо про тих, для кого участь в тернопільських виборах стала кармою – підприємців Михайла Ратушняка та Василя Чубака, міліцейського генерала Віталія Максімова, а також маргіналів з партії Регіонів Павла Федика, Ореста Муца та Петра Гоча. Без них вибори в обласному центрі важко уявити.