Часом висловлювання політиків викликають бурю емоцій, як виявляється, в стакані води. Причина цього обмовки за Фрейдом, або неправильно вжиті терміни. Один з таких випадків – слова керівника Тернопільського “Фронту змін” Любов Гринчишин на опозиційній прес-конференції.
Ми не беремося пояснювати логіку висловлювань, особливо речення “вони вже сьогодні розуміють…”, але вживання деяких термінів викликає щирий подив. Наприклад, слова “лейба”.
Звертаємося до авторитетних джерел. Що пише Вікіпедія: лейбл (англ. Record label) — бренд, створений компаніями, що займаються виробництвом, поширенням і просуванням аудіо- та іноді відеозаписів (головним чином музичні відеокліпи і відеозаписи концертів) на носіях різних відповідних форматів, серед яких вінілові платівки, компакт-касети, компакт-диски, міні-диски, SACD, DVD і ін. Назва походить від паперової етикетки (англ. Label), що містить загальну інформацію про запис, що наклеюється на центр вінілової платівки.
У той же час Лейба – це чоловіче ім’я. Наприклад, відомий більшовик Троцький(Бронштейн) при народженні отримав ім’я Лейба. Ще більше про походження терміну “лейба” розповідає напівтлумачний словник “одеского язика”. Згідно з ним, “лейбл” – це товарний знак, фірмова етикетка; як не дивно, утворене від англійського “лейбл”, а не від колись розповсюдженого в Одесі імені Лейба.
Чи варто перспективному українському політику у своїй мові послуговуватись одеським “жаргоном”? Чи, можливо, йти на курси до колеги по міжпартійній угоді Ірини Фаріон?
Читайте на цю тему: