Вигравши “золото” і “бронзу” ЧС-2013, наша 26-річна біатлоністка розповіла, як у школі прибирала під перемоги Зубрилової, як подличают суперниці і про сюрприз батькам
– Олено, вітаємо з “золотом” і “бронзою”! Свою перемогу ви назвали сюрпризом – невже не сприймаєте її як результат багаторічної роботи?
– Звичайно, позаду багато тренувань, роботи тренерського штабу. Але можна все життя йти до медалі чемпіонату світу або Олімпіади і ніколи не завоювати. Ось коли складаються разом талант, робота і удача, тоді і приходять перемоги.
– Ваша “бронза” в гонці переслідування стала можливою завдяки падінню Флатланд і Зайцевої …
– Звичайно, це збіг обставин, форс-мажор. Але в спорті такі ситуації бувають. Та ж Валентина Цербе йшла четвертою на Олімпійських іграх, а її конкурентка впала перед самим фінішем, і Цербе піднялася на п’єдестал. А тренери розповідали, що якось у шорт-треку відразу семеро впало.
– У біатлоні існує фейр-плей, по якому поступаються лижню, намагаються не підбити лижу супернику? Або коли йде боротьба за медалі, про це не думають?
– Швидше, другий варіант. У персьюті або мас-старті кожен бореться за своє місце, ніхто нікого просто так не пропустить.
– А бувають відверті підлості?
– Є нахабні спортсменки, не хочу їх називати. Земля кругла, сьогодні вони настануть комусь на лижу, а завтра самі вилетять з траси або щось зламають.
– Із Зайцевою спілкувалися після фінішу?
– Так. Їй, звичайно, прикро було, але вона сприйняла подію гідно, наскільки це було можливо. Сказала, що Флатланд підрізала її і впала перед нею. А інші мені говорили, що сама Зайцева почала штовхатися перед поворотом і зачепила норвежку. Тепер не розібратися, хто винен, тим більше ділянка була неприємна, з льодом.
– Чули, вас збиралися тортиком вітати …
– Так, сьогодні день відпочинку, в обід попили чай з тортом, привітали один одного. Але я завжди кажу, що ейфорія приходить не раніше закінчення останньої гонки. Попереду ще індивідуальна гонка, мас-старт, естафета, де потрібно буде бігти не тільки за себе, але і за команду. Ось закінчиться чемпіонат, сяду в літак і скажу собі: чемпіонат світу позаду, можна по-справжньому порадіти. Хоча попереду ще три етапи Кубка світу.
– До речі, в загальному заліку ви вже піднялися на третє місце. А на яке місце налаштовували вас тренери перед початком сезону?
– У нас немає такого, щоб тренери змушували спортсмена бути в першій п’ятірці або двадцятці. Неможливо брати участь у всіх гонках і проїхати їх рівно. Але я для себе хочу втриматися в топ-10. Хоча, скажімо, в позаминулому сезоні бути в двадцятці було для мене межею бажань.
– До вас “золото” ЧС в біатлоні для України брала тільки Олена Зубрилова. Ви тоді ще в школу ходили …
– Так, і багато в чому завдяки перемогам Зубрилової я прийшла в біатлон. Пам’ятаю, навчалася в класі п’ятому, прибирала в будинку, а по телевізору саме показували гонку ЧС. Я подумала: який цікавий вид спорту – стріляють, штрафні кола. Та ще й Зубрилова перемогла. Я дуже пишалася, що українці на таке здатні. А наш учитель фізкультури трохи займався біатлоном. І коли запитав, хто хоче записатися в секцію, я кричала чи не найголосніше.
– В Україні зараз обговорюють не тільки ваші перемоги, але й майбутнє весілля, про яку ви розповіли після “золотого” фінішу.
– Ой, ви знаєте, я просто не вмію обманювати. Мене запитали, про що я думала перед гонкою, ось я на радощах і проговорилася. Навіть мої батьки нічого не знали. Вже після того, як мої слова розійшлися по ЗМІ, родичі з Москви дзвонили їм, кажуть: “Так ваша Лена заміж зібралася?”, А мама не в курсі (сміється). Так що поки не розпитуйте. Скажу тільки, що мій обранець має відношення до біатлону.
Автор: Шкапа Станіслав, Сегодня