Наприкінці минулого тижня сталася неординарна подія. Під тиском ветеранів АТО та примусом влади керівництво ТНЕУ здійснило відмову від користування земельної ділянки площею 84 гектари на львівській трасі. Планувалося, що ця земля має бути розділена між ветеранами, учасниками антитерористичної операції (АТО).

Сергій Надал, Степан БарнаКому війна, а кому земля

Утім, як це часто буває у таких випадках, не обійшлося без ложки дьогтя. Між Білим домом та будинком на Листопадовій виникла суперечка, хто буде роздавати ділянки учасникам АТО. Якщо для військових, які пройшли пекло війни це не принципово, то для завсідників посадових кабінетів це спосіб показати власну значущість. І не тільки. Політики хочуть впливати на людей, які зі зброєю в руках захищали країну, а в перспективі можуть стати їхніми бойовими одиницями. Тому і для Барни, і для Надала принципово бути тими, хто вирішить важливе для ветеранів питання.

Теорія

Формально ці землі знаходяться на території Тернопільської міської ради, однак за межами населеного пункту. Це означає, що це землі державної власності і їхнім розпорядником є обласна влада. Однак містобудівне законодавство обмежує характер будівельних робіт, які можна здійснити за межами населеного пункту. Максимум на що може розраховувати особа, яка отримає землю, це побудувати в чистому полі садовий(дачний) будинок.
Інша справа, якщо б ділянка знаходилась у місті. Тоді можна будувати повноцінний будинок та сподіватися на підключення до міських комунікацій.
Що зробили б у цій ситуації нормальні керівники? Сіли, домовилися та розподілили план робіт, щоб максимально допомогти хлопцям, які воювали за Україну.

Гірка практика

Що роблять у Тернополі? Перетягують перину з одного на друге. Не є таємницею, що місто завчасу готувалося до появи у власному розпорядженні цієї землі. Замовило проектну документацію, почало опоряджувальні роботи, вело переговори з керівництвом вузу та профільним міністерством, залучало до тиску на вуз ветеранські організації. Крім того, Надал на це питання дивилися масштабніше, сподіваючись, що крім відмови ТНЕУ від 84 га, вони отримають під свою юрисдикцію всі землі за межами міста, а це більше тисячі гектарів. А далі, як кажуть сядуть за круглий стіл з Крисоватим…
Однак у Барни (підозрюємо, не без допомоги екс-мера Романа Заставного) прорахували спритність планів Надала і скориставшись законодавством першими знайшли спільну мову Крисоватим. Не виключено, що йдеться не тільки про землі учасників АТО, а й про інші домовленості так би мовити на перспективу.
Відтак, управління Держгеодастру в Тернопільський області повноважне роздати 84 гектари для індивідуального садівництва згідно списку сформованого в обласній адміністрації.
Надал фактично залишився ні з чим. Отримавши землю, ветерани в кінцевому випадку прийдуть під стіни міськради вимагати проведення комунікацій та благоустрою. Інших скаржників у міській раді майстерно спровадили б до Барни. Але не військових, які пройшли АТО, і не в цей час…
Зрештою, питання 84 га це не “кидок” окремо взятого Надала, а всіх, хто уособлює міську владу. В тому числі коаліції, яка сформувала антинадалівську більшість. Як мінімум, дві фракції з химерної коаліції – “Свободи” і “Самопомочі” мали вступитися за інтереси міста. Війна з Надалом не варта нічого, коли в усіх разом хтось хитріший витирає ноги.