Минув понад місяць від призначення головою тернопільської ОДА свободівця Олега Сиротюка. Він негайно здав депутатський мандат, відрізавши шляхи до відступу. Час підвести проміжні підсумки його діяльності на посаді.

СиротюкЇх, цих підсумків, довелося добряче пошукати. Непрозорі кадрові призначення у районах за партійними квотами, колотнеча навколо трьох заступників голови ОДА (одного досі немає), нерозслідувані зловживання попередників, війна за посади в облавтодорі та інших відомствах. Це основні знаки питання до пана Олега. Про плани з розвитку сільського господарства, залучення іноземних інвестицій, енергозбереження нічого внятного.

У березні складалося враження, що у молодого керівника виконавчої вертикалі Тернопільщини немає чіткого плану діяльності. Квітень приніс впевненість – таки немає!

Партія “Свобода” повністю контролює владу в області. Їхні партійці очолюють обласний центр, облраду та ОДА. Вже призначені керівники силових відомств демонструють виняткову лояльність і готовність виконувати команди. Здавалося, ось і карти в руки. Чиновники продукують реформи, ради швиденько розглядають їх та приймають, правоохоронці беруть під козирок: керуй та здобувай. Та виявилося, свободівці комфортно почували себе лише в опозиційній ніші: красиво розмахували прапорами, пікетували та критикували. Все чим може похвалитися нова влада, це відкриття світлофора в селі під Тернополем, зустріч та проводи моряків з корвету “Тернопіль”, посадка дерев та гаївки на Великдень. Досі не проведено колегію ОДА, аграрії ведуть посівну на свій розсуд, ціни в області зростають шаленими темпами. Освоїти реальну владу у Сиротюка і Ко банально бракує клепки. Дійшло до того, що колишні “кадри” Хоптяна Гоч, Безпоповцева, Лубкович, Гецько та інші продовжують працювати в “білому домі” або ходять консультувати своїх наступників. Кадровими та фінансовими процесами впевнено керують нардепи Деревляний, Кайда і Побер, залишаючи очільнику ОДА роль “весільного генерала”.

Громадськість Тернопільщини втомилася чекати позивних зрушень. В області практично провалено люстрацію, на посади вертаються кадри часів Януковича або призначають малограмотних активістів з тих, хто голосніше в мікрофон кричав, жодна з резонансних справ, про які писав “За Збручем”, не зрушилася з мертвої точки. З нетерпінням чекаємо пояснень пана Сиротюка такої ситуації. Чи мертві бджоли не гудуть?