Жахлива річ – пихатість. Не дарма у народі кажуть: «Не дай, Боже, з Івана пана». От і 41-річний (на той час) заступник комісара Збаразько-Лановецького об’єднаного районного комісаріату, підполковник Андрій С., пару років пропрацювавши на посаді, відчув себе ледь не генералом армії, і що йому дозволено «голити лоби», тобто забирати в армію чи ні. Натомість ледве сам не опинився у місцях не вельми віддалених.
Тримаючи у руках свою особову справу, Володимир постукав у двері до заступника військового комісара. Переступив поріг, поклав документи і нерішуче запитав: «Дозвольте звернутись!». Підполковник С., який перебував у доброму гуморі, кивнув: «Звертайся!»
Затинаючись від хвилювання, призовник розповів про хатні проблеми і зовсім по-дитячому запитав: «Можна, щоб я навесні в армію пішов?»
Офіцер весело з-під лоба зиркнув на прохача і запропонував вийти на вулицю. На подвір’ї підморгнув: «Що ж, якщо не хочеш, я можу посприяти отримати відстрочку від армії до березня. Але ж ти розумієш, за все у житті потрібно платити. Ти вирішуєш свої проблеми за мій рахунок. А це за Статутом не годиться».
«А за кільки годиться?» – миттєво відреагував юнак.
У відповідь військовий написав на клаптику паперу суму «$200» і швидко знищив аркуш.
«Добре», – одразу погодився Володимир.
«Я тобі подзвоню, коли будеш потрібний», – на прощання пообіцяв заступник комісара.
Наступного дня він і справді зателефонував і сказав, що на території райвійськкомату потрібно виконати деякі будівельні роботи, і назначив день, коли призовник буцімто мав відпрацювати, а насправді передати хабарникові кошти.
У призначений день Володимир прийшов у комісаріат. Зустрівшись із корупціонером у коридорі, стиха промовив: «Я приніс гроші, але не долари, а гривні. Тисяча шістсот гривень, як за курсом».
Незважаючи, що це був робочий день, підполковник явно перебував напідпитку, тож навіть не став таїтись, а поплескав хлопця по плечу і наказав йти за ним. Коли зайшли в один із кабінетів, показав на сейф у куті: «Поклади гроші на нього». Коли юнак виконав наказ, простягнув йому 20 гривень: «Йди купи мені сигарети», – попросив.
Повернувшись, Володимир запитав, чи вирішено його прохання.
«Не переживай ти за армію», – засміявся офіцер та похлопав себе по нагрудній кишені.
У наступну хвилину до кабінету ввійшли співробітники управління Служби безпеки з понятими, і на руках у хабарника клацнули наручники.
Згодом у суді Андрій С. цинічно пояснив, що на той час команда на призов уже була сформована, тож Андрія К. і так би не забрали в армію. Характерно, що заступник комісара зізнався у скоєному.
Врахувавши всі обставини злочину, Лановецьким районним судом підполковника Андрія С. оштрафовано на 9 тис. грн., розповів військовий прокурор Тернопільського гарнізону, підполковник юстиції Руслан Куляш. Також йому заборонено протягом 2-х років обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю.